Осталось совсем немного времени до того момента, когда я получу аттестат о полном среднем образовании. Пришла пора определяться с будущей профессией. Я решил не отказываться от своей давней детской мечты. Моя будущая профессия — военный.
Почему я остановил свой выбор именно на профессии военного? ответ прост: я очень люблю свою Родину и понимаю, что её надо защищать. Эта профессия всегда популярна, даже в мирное время. Ведь опасность наступления войны сохраняется всегда. Но в последние годы она особенно актуальна.
Во всём мире наблюдается нестабильная политическая обстановка. Некоторые страны наращивают ядерный потенциал и увеличивают закупку оружия. В отдельных регионах тлеют вооружённые конфликты. Все эти проблемы должен кто-то решать. Причём делать это следует различными методами, комплексно. Так что без знания военного дела и профессиональных кадров в этой сфере не обойтись.
Себя я считаю подходящей кандидатурой для выполнения столь высокой миссии. Я дисциплинирован, физически и психически здоров. Обладаю организаторскими Уверен, мои личные качества, склонности и в полной мере соответствуют избранной профессиональной деятельности.
Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
Осталось совсем немного времени до того момента, когда я получу аттестат о полном среднем образовании. Пришла пора определяться с будущей профессией. Я решил не отказываться от своей давней детской мечты. Моя будущая профессия — военный.
Почему я остановил свой выбор именно на профессии военного? ответ прост: я очень люблю свою Родину и понимаю, что её надо защищать. Эта профессия всегда популярна, даже в мирное время. Ведь опасность наступления войны сохраняется всегда. Но в последние годы она особенно актуальна.
Во всём мире наблюдается нестабильная политическая обстановка. Некоторые страны наращивают ядерный потенциал и увеличивают закупку оружия. В отдельных регионах тлеют вооружённые конфликты. Все эти проблемы должен кто-то решать. Причём делать это следует различными методами, комплексно. Так что без знания военного дела и профессиональных кадров в этой сфере не обойтись.
Себя я считаю подходящей кандидатурой для выполнения столь высокой миссии. Я дисциплинирован, физически и психически здоров. Обладаю организаторскими Уверен, мои личные качества, склонности и в полной мере соответствуют избранной профессиональной деятельности.
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.