Про який процес йдеться у реченні? Які ще живі організми планети беруть участь у цьому процесі?
Водорості поверхневого шару океану (до 100 м у глибину),
поглинаючи сонячну енергію, виділяють
1/3 частину всього атмосферного кисню і перетворюють її в енергію хімічних реакцій.
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
Гора представляет собой край соляного купола, перекрытого песчаниками, глинами и известняками.
Подножие горы Богдо скрыто шлейфом осыпей, которые сформировались в процессе выветривания. На скалистых обрывах юго-западного склона можно видеть эффектные формы выветривания песчаников и других пород палеозойского возраста. Наличие неглубоких пещер, каменных ниш и столбов, карнизов и многочисленных углублений, похожих на гигантские соты, сделало Большое Богдо звучащей горой. Явление объясняется колебаниями воздуха между каменными столбами, сквозняками в сообщающихся пещерах. Поэтому в народе юго-западный склон называют «Поющие скалы».
Объяснение: