ответ:Одним з найдавніших винаходів людства є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За до гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.
У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год.) зменшується, а від полудня до заходу Сонця - збільшується.
Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона - чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.
image30
ПРАКТИЧНА РОБОТА
ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ ТІНІ ВІД ГНОМОНА ТА ПЛАНУВАННЯ РЕГУЛЯРНИХ (1-2 РАЗИ НА МІСЯЦЬ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ ОПІВДНІ
Встанови жердину заввишки 1 м на шкільному подвір’ї чи біля свого будинку.
Вимірюй довжину тіні в різний час доби.
Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?
Записуй сво у зошит.
Проводь так 1-2 рази у місяць.
Регулярно веди записи. Вони тобі знадобляться під час вивчення інших тем та проведення .
Словничок. Гномон.
Перевір себе
1. Що таке гномон?
2. Як можна проводити за до гномона?
3. Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?
Для допитливих
Сонячний годинник - прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату.
Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.
В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави - місті Києві - є декілька сонячних годинників.
image35 СТОРІНКА ДОСЛІДНИКА
Як виникає тінь
Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати предмети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.
Як можна виміряти висоту дерева за до власної тіні
image36 Разом з дорослим виміряй висоту вибраного тобою дерева. Для цього потрібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ти маєш знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м 30 см.
Стань так, щоб тінь від твоєї маківки падала на який-небудь камінчик. Познач місце, на якому стоять твої п’яти. Виміряй відстань від нього до камінчика. Тепер виміряй тінь дерева. Зверни увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірі буде помилка. Твої розрахунки будуть правильними, якщо ти виміряєш свою тінь і тінь дерева якомога швидше. Адже Сонце постійно рухається по небосхилу.
Попроси дорослого помножити довжину тіні дерева на значення твого зросту і розділити отриманий результат на довжину твоєї тіні. Якщо ти міряв свою тінь, стоячи у взутті, додай до зросту два сантиметри підборів.
Топо́р[2] — рубящее орудие, чаще короткодревковое и имеющее рабочее лезвие, расположенное вдоль рукоятки.
Разновидность топора, называемая теслом (шля́хта[3]), имеет лезвие, расположенное перпендикулярно рукоятке. За редким исключением, топоры применяются для работы по дереву. С древности топор также являлся распространённым ручным холодным оружием, значительно реже он использовался как метательное оружие.
Слово топор является древним общеславянским, либо исконным (тепѫ, тети «бить», с суффиксом -ор-), либо древним иранским заимствованием (*tapara-)[4] (срав. с осет. færæt или тадж. Табар). В финском языке также существует сходное по смыслу слово tappara (боевой топор). Другое древнее славянское название топора — секира. В современном русском языке термин «секира» является архаизмом, не имеющим чёткого значения, и часто произвольно применяется к различным видам топоров, чаще боевым. Ещё в древности топор называли «аргун». Последнее название особенно характерно для древнего Владимирского княжества. Аргуном же нарекали и мастера по дереву, инструментом которого был преимущественно топор-аргун.
прикрепления лезвия к топорищу значительно изменялся с течением времени. Несверлёный каменный топор мог быть просто привязан к топорищу или вставлен в гнездо на нём. Бронзовый кельт надевался на коленчатую рукоятку. В более поздние времена топорище вставляли в проушину сверху (некоторые древнерусские, карпатские, томагавки) или снизу. Во втором случае требуется закрепление топорища с клина.
ответ:Одним з найдавніших винаходів людства є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За до гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.
У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год.) зменшується, а від полудня до заходу Сонця - збільшується.
Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона - чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.
image30
ПРАКТИЧНА РОБОТА
ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ ТІНІ ВІД ГНОМОНА ТА ПЛАНУВАННЯ РЕГУЛЯРНИХ (1-2 РАЗИ НА МІСЯЦЬ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ ОПІВДНІ
Встанови жердину заввишки 1 м на шкільному подвір’ї чи біля свого будинку.
Вимірюй довжину тіні в різний час доби.
Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?
Записуй сво у зошит.
Проводь так 1-2 рази у місяць.
Регулярно веди записи. Вони тобі знадобляться під час вивчення інших тем та проведення .
Словничок. Гномон.
Перевір себе
1. Що таке гномон?
2. Як можна проводити за до гномона?
3. Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?
Для допитливих
Сонячний годинник - прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату.
Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.
В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави - місті Києві - є декілька сонячних годинників.
image35 СТОРІНКА ДОСЛІДНИКА
Як виникає тінь
Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати предмети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.
Як можна виміряти висоту дерева за до власної тіні
image36 Разом з дорослим виміряй висоту вибраного тобою дерева. Для цього потрібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ти маєш знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м 30 см.
Стань так, щоб тінь від твоєї маківки падала на який-небудь камінчик. Познач місце, на якому стоять твої п’яти. Виміряй відстань від нього до камінчика. Тепер виміряй тінь дерева. Зверни увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірі буде помилка. Твої розрахунки будуть правильними, якщо ти виміряєш свою тінь і тінь дерева якомога швидше. Адже Сонце постійно рухається по небосхилу.
Попроси дорослого помножити довжину тіні дерева на значення твого зросту і розділити отриманий результат на довжину твоєї тіні. Якщо ти міряв свою тінь, стоячи у взутті, додай до зросту два сантиметри підборів.
Топо́р[2] — рубящее орудие, чаще короткодревковое и имеющее рабочее лезвие, расположенное вдоль рукоятки.
Разновидность топора, называемая теслом (шля́хта[3]), имеет лезвие, расположенное перпендикулярно рукоятке. За редким исключением, топоры применяются для работы по дереву. С древности топор также являлся распространённым ручным холодным оружием, значительно реже он использовался как метательное оружие.
Слово топор является древним общеславянским, либо исконным (тепѫ, тети «бить», с суффиксом -ор-), либо древним иранским заимствованием (*tapara-)[4] (срав. с осет. færæt или тадж. Табар). В финском языке также существует сходное по смыслу слово tappara (боевой топор). Другое древнее славянское название топора — секира. В современном русском языке термин «секира» является архаизмом, не имеющим чёткого значения, и часто произвольно применяется к различным видам топоров, чаще боевым. Ещё в древности топор называли «аргун». Последнее название особенно характерно для древнего Владимирского княжества. Аргуном же нарекали и мастера по дереву, инструментом которого был преимущественно топор-аргун.
прикрепления лезвия к топорищу значительно изменялся с течением времени. Несверлёный каменный топор мог быть просто привязан к топорищу или вставлен в гнездо на нём. Бронзовый кельт надевался на коленчатую рукоятку. В более поздние времена топорище вставляли в проушину сверху (некоторые древнерусские, карпатские, томагавки) или снизу. Во втором случае требуется закрепление топорища с клина.