Як часто ми недооцінюємо роль слова в житті людини! А воно ж може й до людині, але може й поставити на коліна, завдавши неймовірного болю, а то й знищити.
Та, на жаль, ми часто нехтуємо словом. Потрапляючи в гості до своїх друзів, ми — втілення самої ввічливості (щоб не дай боже чужі люди щось не подумали). А вдома ми починаємо розмовляти по-іншому: простіше, грубіше, нечемно. До того ж не завжди плануємо комусь завдати болю, просто хочеться скоріше вирішити якесь питання, то для чого вдаватися до довгих розмов? Згодом я зрозумів, що неповага в слові призводить до особистої неповаги.
І ще я помітив, що серед моїх ровесників є проблема вживання позитивних слів у спілкуванні між собою. Частіше можна почути "дурень", "телепень", "придурок" (а то й ще крутіше), аніж "друже", "приятелю" чи ще щось на зразок цього.
Недооцінка слова в спілкуванні відбувається з двох сторін: і батьків (у першу чергу), і дітей (вони не мають прикладу для наслідування). Я б навіть сказав, що сьогодні це — проблема суспільства, про яку треба говорити, а також навчати культурі спілкування в школі, вести про це радіо та телепередачі. Цього не вистачає не тільки школярам, а навіть дорослим людям. А так хочеться бачити поруч різні усміхнені обличчя людей, які вміють спілкуватися на високому, гідному людини рівні.
ответ:Воснецов В.М. мог пользоваться" Краткая летописная повесть" и «Пространная летописная повесть» — главные источники о Куликовской битве.
В.М. Рерих мог пользоваться ,«Повести временных лет», созданной в XII веке монахом Киево-Печерского монастыря Нестором Летописцем, — отражает слабые намёки, по которым можно лишь в общих чертах представить историю, культуру и быт Древней Руси. Некоторые сведения о жизни и нравах древних славян можно встретить в зарубежных источниках.( информация из интернета)
Як часто ми недооцінюємо роль слова в житті людини! А воно ж може й до людині, але може й поставити на коліна, завдавши неймовірного болю, а то й знищити.
Та, на жаль, ми часто нехтуємо словом. Потрапляючи в гості до своїх друзів, ми — втілення самої ввічливості (щоб не дай боже чужі люди щось не подумали). А вдома ми починаємо розмовляти по-іншому: простіше, грубіше, нечемно. До того ж не завжди плануємо комусь завдати болю, просто хочеться скоріше вирішити якесь питання, то для чого вдаватися до довгих розмов? Згодом я зрозумів, що неповага в слові призводить до особистої неповаги.
І ще я помітив, що серед моїх ровесників є проблема вживання позитивних слів у спілкуванні між собою. Частіше можна почути "дурень", "телепень", "придурок" (а то й ще крутіше), аніж "друже", "приятелю" чи ще щось на зразок цього.
Недооцінка слова в спілкуванні відбувається з двох сторін: і батьків (у першу чергу), і дітей (вони не мають прикладу для наслідування). Я б навіть сказав, що сьогодні це — проблема суспільства, про яку треба говорити, а також навчати культурі спілкування в школі, вести про це радіо та телепередачі. Цього не вистачає не тільки школярам, а навіть дорослим людям. А так хочеться бачити поруч різні усміхнені обличчя людей, які вміють спілкуватися на високому, гідному людини рівні.
ответ:Воснецов В.М. мог пользоваться" Краткая летописная повесть" и «Пространная летописная повесть» — главные источники о Куликовской битве.
В.М. Рерих мог пользоваться ,«Повести временных лет», созданной в XII веке монахом Киево-Печерского монастыря Нестором Летописцем, — отражает слабые намёки, по которым можно лишь в общих чертах представить историю, культуру и быт Древней Руси. Некоторые сведения о жизни и нравах древних славян можно встретить в зарубежных источниках.( информация из интернета)
Объяснение: