И вс 1) в Средние века жили искусные строители, жавшие замки, соборы и целые города. 2) Одним из любимых зрелищ в Средневековье. 3) в XV веке появился печатный станок. Москва Возникла Как 5) Горожане в Средние века определяли время его 6) Пятьсот лет назад ЛЮДИ научились делать на 3. Найдите одно неверное утверждение знаком «—». Устно дайте объяснение. рыцарские турниры. 4) Столица нашей Родины Ние века. ПО механическим башенным щади города. 1. Знае Прилож окошки Клавной рос. ЛИЯ ИЗ ГЛИНЫ. алог, 7) Слово «рыцарь» появилось в Средние века,
Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
Гора представляет собой край соляного купола, перекрытого песчаниками, глинами и известняками.
Подножие горы Богдо скрыто шлейфом осыпей, которые сформировались в процессе выветривания. На скалистых обрывах юго-западного склона можно видеть эффектные формы выветривания песчаников и других пород палеозойского возраста. Наличие неглубоких пещер, каменных ниш и столбов, карнизов и многочисленных углублений, похожих на гигантские соты, сделало Большое Богдо звучащей горой. Явление объясняется колебаниями воздуха между каменными столбами, сквозняками в сообщающихся пещерах. Поэтому в народе юго-западный склон называют «Поющие скалы».
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
Гора представляет собой край соляного купола, перекрытого песчаниками, глинами и известняками.
Подножие горы Богдо скрыто шлейфом осыпей, которые сформировались в процессе выветривания. На скалистых обрывах юго-западного склона можно видеть эффектные формы выветривания песчаников и других пород палеозойского возраста. Наличие неглубоких пещер, каменных ниш и столбов, карнизов и многочисленных углублений, похожих на гигантские соты, сделало Большое Богдо звучащей горой. Явление объясняется колебаниями воздуха между каменными столбами, сквозняками в сообщающихся пещерах. Поэтому в народе юго-западный склон называют «Поющие скалы».
Объяснение: