Чорнозем – особливий тип грунтів, що формуються на лісових суглинках або лісах під впливом помірно-континентального клімату з періодичною зміною позитивних і негативних температур і рівня зволоження за участю живих мікроорганізмів і безхребетних. Як видно з визначення, чорнозем неможливо зробити в штучних умовах або отримати шляхом внесення різних видів добрива.
Основна характеристика грунтуОсновна характеристика грунту – процентний вміст гумусу. Чорнозем відрізняється рекордно високим вмістом гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). У чорноземах наших предків його рівень становив 15 і більше%, але на сьогоднішній день прийнято вважати за максимум 14%. Справа в тому, що гумус при інтенсивному землеробстві не встигає відновлюватися і грунту виснажуються.
Не варто думати, що чорнозем – це просто родючий грунт. Насправді його поняття набагато ширше. Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.
Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.
Для чорнозему характерна нейтральна або близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину, що робить його універсальним для вирощування сільськогосподарських культур.
Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів. Однак на думку фахівців чорнозем недостатньо пухкий і вимагає додавання піску або торфу.
Песок - пустыня
Основна характеристика грунтуОсновна характеристика грунту – процентний вміст гумусу. Чорнозем відрізняється рекордно високим вмістом гумусу (органічні речовини, утворені в процесі складних біохімічних реакцій і представляють собою найбільш доступну форму для живлення рослин). У чорноземах наших предків його рівень становив 15 і більше%, але на сьогоднішній день прийнято вважати за максимум 14%. Справа в тому, що гумус при інтенсивному землеробстві не встигає відновлюватися і грунту виснажуються.
Не варто думати, що чорнозем – це просто родючий грунт. Насправді його поняття набагато ширше. Його не можна порівнювати з такими органічними добривами як гній або перегній, так як концентрація в них поживних речовин настільки висока, що надмірне їх внесення може негативно позначитися на рості рослин. У чорноземі всі речовини збалансовані і знаходяться в легкодоступній формі.
Наступна характерна риса чорнозему – високий вміст кальцію, потреба в якому у культурних рослин найвища у всіх стадіях росту.
Для чорнозему характерна нейтральна або близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину, що робить його універсальним для вирощування сільськогосподарських культур.
Чорнозем має зернисто-грудкувату структуру, яка стійка до вимивання, утворення кірок, вивітрювання і ущільнення. Завдяки такій структурі забезпечується оптимальний водно-повітряний обмін з атмосферою і створюються сприятливі умови для росту коренів. Однак на думку фахівців чорнозем недостатньо пухкий і вимагає додавання піску або торфу.