1.Если температура в комнате 20°C, то нам не холодно, но если войти в воду, температура которой 20°C, то мы ощущаем довольно сильный холод. Почему? 2.Почему человек, выходя из реки, даже в жаркий летний день испытывает ощущение холода?

3.Какой кирпич – сплошной или пористый – лучше обеспечивают теплоизоляцию здания? ответ обоснуйте.

4.Что защищает от холода лучше: каменная стена или слой снега такой же толщины?

5.Почему подвал самое холодное место в доме?

6.Почему в холодном помещении у нас, прежде всего, замерзают ноги?

7.Можно ли термос временно использовать как холодильник? ответ обоснуйте.

8.Как быстрее остудить жидкость? Поставить посуду на лёд или положить его сверху?

9.В какой обуви: просторной или тесной, больше мёрзнут зимой ноги? Почему?

10.В каком платье менее жарко в знойный солнечный день: в белом или чёрном?

11.Как греются в мороз дикие утки?

12.Почему во жару собака высовывает язык?

13.Верно ли утверждение: шуба греет? Обоснуйте.
​

ріст бактерій  — процес, при якому при  поділі клітини  з кожної  бактеріальної  клітини виникає дві дочірні бактерії  —  клони. в результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається  експоненціальному росту.

у процесі росту зовнішній вигляд  грибів  може змінюватися до невпізнання. спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. у ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. це можна відзначити на прикладі пеніцила. його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. у багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження  рослин. 

тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. індивідуальний розвиток тварин триває все життя.

під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.

розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.

індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:

–                  внутрішньоутробний (ембріональний);

–                  після утробний (постембріональний). 

ріст і розвиток рослин до важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. в одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування

тривалість життя; тварин декулька років,рослин 

як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. у різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років. рослини поширенні  найбільш різноманітним є рослинний світ в  екваторіальних широтах. клімат там жаркий і вологий протягом року. це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро. 

у  тропічних широтах,  де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. до таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи. 

у  помірних широтах,  де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму листя. у південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак). 

в  арктичних широтах  протягом всього року переважають низькі температури повітря. тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка). 

 

в нашей стране много рек, озер и болот.

озер, больших и малых, в северной и центральной полосе насчитывается десятки тысяч, а болота занимают миллионы гектаров. растительность в болотах, на берегах рек и озер богата и своеобразна. одни растения живут на топких местах и возле водоемов, другие — на воде и под водой.

самая распространенная болотная трава — осока. на земном шаре — более 1200 видов этого растения. но в строении осок всех видов много общего: плотный трехгранный стебель; от каждой грани отходят желобчатые, длинные, заостренные к концу листья, похожие на листья злаков. внешним видом сходна с осокой болотная трава ситник. но у ситника стебель круглый, тонкий и ветвящийся, а листья уже, чем у осоки.

на топких лугах и болотах, по берегам рек и озер встречаются сплошные заросли трехлистной вахт ы, иначе называемой трилистником или трифолью. на концах ее длинных черешков, идущих прямо от корня, по три крупных листа. безлистный стебель каждого растения увенчан кистью белорозовых цветов в виде звездочек. вахта — ценное лекарственное растение.

на берегах водоемов встречаются большие желтые цветы ириса, или касатика, похожие на цветы садового ириса. тут же растет плакун-трава, или дербенник. ее пурпурные цветки собраны в колосообразные соцветия. в листьях плакун-травы, похожих на ивовые, есть щели. если ткани растения переполняются водой, она каплями выделяется через эти щели.

камыш, рогоз и тростник быстро разрастаются, захватывают громадные пространства и постепенно осушают их.в воде, у берегов рек и озер, часто можно видеть заросли камыша, рогоза и тростника. у этих растений много общего, и их часто путают, хотя они и принадлежат к разным семействам. стебли у всех трех растений прямые и высокие. высота тростникового стебля доходит до 9 м. стебель камыша почти безлистный. а у рогоза винтообразно закрученные листья длиной до 4 м отходят от основания стебля. у тростника листья сидят на самом стебле и такие жесткие, что могут порезать руку. рогоз легко отличить по длинному, плотному и бархатистому, как бы обгорелому, початку, в котором собраны его плоды — летучки. у камыша многоколосковые соцветия, а у тростника — однобокая