По обж нам задали загадку , решить , !
загадка: женщина средних лет решила путешествовать автостопом от москвы до владивостока , она 1 в зале ожидания , решила переночевать там ,к ней подошли 3 мужчины , сказали следовать за ней, она согласилась, а они убежали от чего?

У сучасному суспільстві дуже протистоять між собою добро і зло, повага і неповага, розпуста і скромність, щирість і лицемірство, любов і ненависть. Це неповний перелік. Ми щодня зустрічаємося з цими протилежностями. Ті люди, що обирають шлях, на якому панують неповага і ненависть, нічим і ніким не переймаються. То — байдужі. Вони сплять спокійно. А от люди щирі, котрі з добром ставляться до всіх і всього, які борються за справедливість, заступаються за слабших — то сильні люди. Іноді вони стають лідерами, які ведуть за собою мільйони. Але багато з них поплатилися за свої благородні та неперевершені вчинки життям. Мартін Лютер Кінг був вождем руху за громадянські права темношкірого населення США. Він боровся проти расизму. Це була Велика людина. «Мені снилося, що четверо моїх малюків коли-небудь житимуть у країні, де про них судитимуть не за кольором шкіри, а за якостями їхнього характеру», — цією промовою він подарував мільйонам людей віру і натхнення, щоб почати боротьбу проти расової дискримінації. Таких людей — лічені одиниці. Але кожен по-своєму унікальний і може змінювати суспільство. Треба почати із себе. І повірити в диво. Бо що, як не віра в диво, надихає кожну людину на великі вчинки?

Як же морально вижити серед сучасного суспільства? Як бути тій людині, яка живе і не знає, кому вірити, а кому ні, кому відкрити душу можна, а з ким взагалі діла не мати? Потрібно вміти розпізнати людину. Тільки не кожному це вдається. Треба просто бути обережним. Сім раз відміряй, а раз відріж — каже народна мудрість. Нас обманюють, нам часто стріляють у спину, і кожному треба якось триматися серед такого життя, не зневіритися і пам’ятати, що світ не без добрих людей. Як же бути, коли тобі постійно або хоч раз зробили зло і ти опинився просто в безвиході?

Я считаю, что практически все поколения говорят одно и тоже. Что каждое новое поколение так или иначе свой стране. Но я всегда добавляю фразу "до определенного возраста". Поскольку молодой парень/девушка лет 15 может добровольно выходить на субботники, или участвовать в каких-то конкурс для улучшения страны, а потом взрослеют и перестают это делать, большинство. А как именно они могут это зависит от них самих: могут убирать, могут старшему поколению, могут делать великие открытия, но это скорее единицы. А в целом, каждый как может.