Поряд із загальними рисами, які притаманні всьому людському роду, “індивід” має свої особисті якості, завдяки яким він відрізняється від інших. Тут і фізичні дані (зріст, колір очей, шкіри, волосся, особливості будови тіла), і природні задатки, і особливості його мислення і психіки (властивості пам'яті, уяви, темпераменту, характеру), а також специфічні потреби й інтереси. У цьому розумінні ми говоримо про індивідуальність людини. Отже, індивід – це окремо взятий представник людського роду із властивими йому неповторними індивідуальними рисами.
Поняттям “індивід” тісно пов'язане з поняттям “індивідуальність”. Воно, як правило, означає сукупність властивостей, здібностей, особливостей і досвіду особистості, що відрізняють даного індивіда від багатьох інших. Ця неповторність випливає із сукупності відносин конкретної людини із світом природи, суспільством, іншими людьми і залежить від її життєвої позиції, характеру діяльності і рівня оригінальності. Індивідуальні відтінки має усвідомлена діяльність людини, зокрема її судження, вчинки, культурні потреби.
І хоча вони не дуже відрізняються від тих, що притаманні й іншим людям, представникам однієї і тієї ж соціальної групи, однак в індивідуальності є щось своє, притаманне тільки їй. Наприклад, одна людина сприймає звістку про певну подію в суспільстві спокійно, друга -- з посмішкою, а третя -- з цинізмом. Таким чином, на відміну від індивіда, який характеризується одиничністю, індивідуальність вирізняється своєю особливістю.
Поряд із загальними рисами, які притаманні всьому людському роду, “індивід” має свої особисті якості, завдяки яким він відрізняється від інших. Тут і фізичні дані (зріст, колір очей, шкіри, волосся, особливості будови тіла), і природні задатки, і особливості його мислення і психіки (властивості пам'яті, уяви, темпераменту, характеру), а також специфічні потреби й інтереси. У цьому розумінні ми говоримо про індивідуальність людини. Отже, індивід – це окремо взятий представник людського роду із властивими йому неповторними індивідуальними рисами.
Поняттям “індивід” тісно пов'язане з поняттям “індивідуальність”. Воно, як правило, означає сукупність властивостей, здібностей, особливостей і досвіду особистості, що відрізняють даного індивіда від багатьох інших. Ця неповторність випливає із сукупності відносин конкретної людини із світом природи, суспільством, іншими людьми і залежить від її життєвої позиції, характеру діяльності і рівня оригінальності. Індивідуальні відтінки має усвідомлена діяльність людини, зокрема її судження, вчинки, культурні потреби.
І хоча вони не дуже відрізняються від тих, що притаманні й іншим людям, представникам однієї і тієї ж соціальної групи, однак в індивідуальності є щось своє, притаманне тільки їй. Наприклад, одна людина сприймає звістку про певну подію в суспільстві спокійно, друга -- з посмішкою, а третя -- з цинізмом. Таким чином, на відміну від індивіда, який характеризується одиничністю, індивідуальність вирізняється своєю особливістю.
Объяснение:
Опасность артериального кровотечения связана с
высокой скоростью кровопотери, которая в считанные минуты
может привести к смерти пострадавшего, если первая
не будет оказана своевременно. Так, при ранении бедренной
артерии несовместимая с жизнью кровопотеря наступает через
2–3 минуты кровотечения.
Объяснение:
ПЕРВАЯ ПРИ АРТЕРИАЛЬНЫХ КРОВОТЕЧЕНИЯХ
Для временной остановки артериального кровотечения используются следующие
методы:
1. Наложение кровоостанавливающего жгута.
2. Пальцевое прижатие артерии.
3. Максимальное сгибание конечности.
4. Давящая повязка.
Жгут накладывается на конечностях выше раны, как можно ближе к ней, на одежду
или подложенную ткань. Конечность необходимо приподнять. Жгут растягивают, делают
первый тур с максимальным натяжением, контролируют пульс на артерии ниже жгута (он
должен отсутствовать), наблюдают уменьшение, а затем остановку кровотечения.
Накладывают последующие туры жгута с меньшим натяжением так, чтобы не было
ущемления мягких тканей, концы его фиксируют. Время наложения жгута указывают в
записке, которую помещают под один из его туров или пишут непосредственно на жгуте.
Время наложения жгута – 1 час, затем он должен быть ослаблен на 10 минут (в течение этого
времени применяют пальцевое прижатие артерии) и перемещен несколько выше
предыдущего места. Так поступают каждый час, пока пострадавший не будет обеспечен
медицинской
Жгут не накладывается над лучезапястным суставом, над лодыжками.
После наложения жгута кожа дистального отдела конечности должна побледнеть,
пульс здесь должен отсутствовать. Если цвет кожи стал синюшным, появился отёк тканей –
жгут наложен неправильно, следует сделать это заново.