1)Какое благополучие отражает возможности человека жить безопасно в реальной окружающей среде? 1.Техногенное
2.Природное
3.Социальное

2)Какой фактор создает установку на здоровый образ жизни?
1.Физический
2.Духовный
3Социальный

3)Какая составляющая здоровья все больше выступает его основой?
1.Физическая
2.Социальная
3.Духовная

4)Чем достигается социальное здоровье?
1.Принимать обоснованное решение в чрезвычайной ситуации
2.Умением предвидеть опасные и чрезвычайные ситуации
3.Всем перечисленным
4.Действовать в чрезвычайной ситуации

5)Какие социальные факторы оказывают большее влияние на здоровье?
1.Состояние окружающей среды
2.Доступный уровень медицины
3.Влияние опасных и чрезвычайных ситуаций
4.Все перечисленное

6)Чем, помимо двигательной активности, рационального питания, закаливания обеспечивается физическая активности?
1.Всем перечисленным
2.Рациональным сочетанием физического и умственного труда
3.Умением отдыхать
4.Отсутствием вредных привычек

7)Какое благополучие соотносится с разумом человека, его интеллектом, эмоциями?
1.Духовное
2.Социальное
3.Физическое

8)Влияют ли физическая, духовная и социальная составляющие здоровья друг на друга?
1.Только физическая и духовная
2.Только физическая и социальная
3.Да, все три влияют друг на друга

9)От чего зависит духовный фактор здоровья?
1.От общества
2.От индивидуального образа жизни
3.От окружающей среды

10)Какой физический фактор оказывает важнейшее влияние на здоровье?
1.Биометрические показатели
2.Окружающая среда
3.Наследственность

Безопасность жизнедеятельности» в качестве учебной дисциплины в вузах РФ была введена в 1990 г. с целью выработки идеологии безопасности, формирования безопасного мышления и поведения. Новая дисциплина объединила существовавшие ранее курсы «Охрана труда» (ОТ), «Экология» и «Гражданская оборона» (ГО). БЖД обеспечивает общую грамотность в области безопасности, является научно-методическим фундаментом для всех специальных дисциплин безопасности (безопасность труда, радиационная безопасность, электробезопасность, пожарная безопасность и др.). Как учебная дисциплина Безопасность жизнедеятельности дает знания, навыки и умения обеспечения собственной безопасности и выживания в неблагоприятных или угрожающих условиях.

Дисциплина имеет комплексный, междисциплинарный характер, т.к. рассматривает социальные, медико-биологические, экологические, технологические, правовые и международные аспекты. Теоретическую основу БЖД составляют достижения таких наук о человеке и его деятельности, как физиология труда, психология, социология труда, инженерная психология, охрана труда, экология, эргономика, экономика, юриспруденция и многих других.

Изучение безопасности жизнедеятельности позволяет:

· во-первых, систематизировать научное знание обо всех потенциальных опасностях;

· во-вторых, расширить представления о реакциях организма человека на воздействие негативных факторов окружающей среды с учетом его физиологических и психологических особенностей;

· в-третьих, овладеть знаниями и практическими навыками защиты человека и среды обитания от негативных воздействий.

Безопасность жизнедеятельности (БЖД) - область научных знаний, охватывающих теорию и практику защиты человека от опасных и вредных факторов во всех сферах человеческой деятельности, сохранение безопасности и здоровья в среде обитания. БЖД является составной частью системы государственных, социальных и оборонных мероприятий, проводимых в целях защиты населения и хозяйства страны от последствий аварий, катастроф, стихийных бедствий, средств поражения противника.

Целью освоения дисциплины является формирование профессиональной культуры безопасности, под которой понимается готовность и личности использовать в профессиональной деятельности приобретенную совокупность знаний, умений и навыков для обеспечения безопасности в сфере профессиональной деятельности, характера мышления и ценностных ориентаций, при которых вопросы безопасности рассматриваются в качестве приоритетаБЖД изучает среду обитания человека, то есть условия его существования.

Объект изучения – комплекс явлений и процессов в системе «человек – среда обитания», негативно воздействующих на человека и природную среду.

В жизненном цикле человека состояние системы “человек – среда обитания” многовариантно. Наиболее характерными являются системы:

· человек – природная среда (биосфера);

· человек – машина – среда рабочей зоны;

· человек – городская среда;

· человек – бытовая среда и др.

Во всех вариантах системы “человек – среда обитания” постоянным компонентом является человек, а среда обитания определяется его выбором.

Объяснение:

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

1. Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

2. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.

3. Попередьте сусідів, надайте до інвалідам, дітям та людям похилого віку.

4. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

6. Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

7. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

1. Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.

2. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

3. По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.

4. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби зв'язку.

5. Знайте, що вражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

7. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте до дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають  евакуації в першу чергу.

8. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

9. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР.

10. При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

11. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

12. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання до потерпілому населенню.