- Продумываем цели: обучение детей, покупка острова мечты, наследство, пассивный доход и др.
- Цели прописываем конкретно: срок до цели, сумму с учётом инфляции.
2. Ведём учёт доходов и расходов.
- Регулярно фиксируем доходы и расходы. В тетради, в мобильном приложении – как удобно.
- Разбиваем их по статьям. Ежегодные доходы и расходы (премии, отпуск, налоги и др) разделяем поровну на все месяцы.
3. Анализируем статьи доходов и расходов расходов.
- Аудит расходов: какие покупки не нужны?
- Аудит доходов: где вы «недобираете»?
4. Уменьшаем расходы.
- Контроль эмоций: отказываемся от необязательных и спонтанных покупок.
- Находим более доступные варианты товаров и услуг.
- Используем скидки и купоны.
- Копим мили.
5. Увеличиваем доходы.
- Преобразуем хобби в дополнительный доход.
- Продаём ненужное
ненужное.
- Получаем кешбек.
- Повышаем квалификацию, требуем повышения.
6. «Заплати сначала себе»
- Доходы-расходы=инвестиционный потенциал. То, что мы можем регулярно инвестировать.
- Минимум 10% от регулярного дохода откладываем.
- Минимум 30% от спонтанного дохода откладываем.
- Тратим после того, как заплатили себе.
7. Создаём «подушку безопасности»
- Защита от временных финансовых трудностей и незапланированных трат (потеря дохода, сломанный зуб, разбитый бампер, новые бигуди маме и др), дабы не изымать деньги из инвестиций в критический момент.
- Размер от 3-х до 6-ти месячных расходов.
- Ликвидность (депозит с возможностью частичного изъятия, доходная карта в надёжном банке).
8. Разрабатываем стратегию инвестирования.
- Локомотив по достижению финансовых целей.
- Инвестиционный портфель составляется под конкретного инвестора, учитывая цели, возможности, терпимость к риску.
- Портфель должен быть диверсифицирован по странам, валютам, отраслям, видам активов.
- Регулярный пересмотр: ребалансировка обычно раз в год.
9. Разрабатываем финансовую защиту семьи.
при наступлении форс-мажорных ситуаций.
- Складывается из продуктов рискового страхования.
- Рассматриваем все доступные возможности, включая зарубежные.
- Страхование должно быть экономически целесообразным.
10. Регулярно корректируем план, исходя из жизненных изменений
Постановка проблеми. Існування сучасної людини неможливо уявити без телебачення та Інтернету. На сьогодні засоби масової комунікації (ЗМК) є не лише основним джерелом інформування з приводу того, що відбувається навколо, а й виступають одним з найважливіших інститутів соціалізації особистості.
Завдяки зростаючим можливостям технологічного прогресу, інформація миттєво доходить до споживача, багаторазово тиражується та активно входить у маси. В наш час ЗМК здійснюють сильний психологічний вплив на свідомість і підсвідомість людей та є потужним важелем в управлінні соціумом. Завдяки мас-медіа до населення може бути донесена будь-яка інформація та дезінформація. Таким чином, виконуючи інформативну функцію, ЗМК можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на людство, а особливо на найбільш активну його частину – студентство, оскільки дана вікова група є найбільш сприятливою до інформації, легко її сприймає та недостатньо критично оцінує. Загалом для молоді ЗМК стали звичним місцем існування, і тому відіграють значну роль в життєдіяльності молодого покоління.
Виклад основного матеріалу. Масова комунікація розуміється як соціально обумовлене явище, основною функцією якого є вплив на аудиторію через ЗМКст інформації, що передається. Обов’язковою умовою її здійснення є наявність технічних засобів, що забезпечують її регулярність та тиражованість. На сьогодні вдосконалення технічних можливостей ЗМК значно розширило масштабність маніпуляцій людською свідомістю, яка легко піддається впливу [3]. В інформаційну епоху роль медіа в формуванні людських цінностей, орієнтацій та поглядів значно зростає. О. Тузиков стверджує, що ЗМК мають змогу значною мірою програмувати масову свідомість, щоденно пропонуючи не лише повістку дня, а й задаючи схеми інтерпретації подій [2]. До того ж ЗМКстився акцент з виховної функції мас-медіа на функцію розваг та задоволення споживчих інтересів.
Ми вже зазначали щодо неоднозначності впливу ЗМК на людину. З однієї сторони, мас-медіа висвітлюють різноманітні актуальні суспільні проблеми, тим самим інформуючи людей про наявний стан справ, що дозволяє «тримати руку на пульсі суспільного життя» та бути в курсі усіх подій. З іншого боку, ЗМК активно маніпулюють людською свідомістю, провокують «стадність» особистості, знеособлюють її у прийнятті рішень, стандартизують погляди та спонукають до поведінки, сприяючи виробленню одноманітних реакцій.
Лише незначна частина усієї інформації, яку отримує особистість, є дійсно важливою та корисною, доволі часто мас-медіа репрезентують людям домисли та науковоподібну брехню. Сучасні ЗМК також діють як засіб невротизації та стимуляції агресивних імпульсів аудиторії. Зокрема, низка експериментальних досліджень вітчизняних та західних вчених (А.Бандури, Дж.Гербнера, Е.Доннерстейна, В.Франкла та ін.) засвідчують про негативний вплив переглядів фільмів зі сценами насилля, бійок та жахів, а також комп’ютерних ігор та інтернет-сайтів, де пропагується насилля [1].
Метою дослідження було з’ясування впливу засобів масової інформації на студентство. Оскільки особи цієї вікової групи зазвичай сприймають норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які пропагуються мас-медіа як позитивний стереотип життя, стилю одягу, форми спілкування тощо. Таким чином й відбувається їх соціалізація згідно норм, бажаних для суспільства.
Для реалізації поставленого завдання, ми розробили авторський опитувальник, який провели на студентах факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки віком від 17 до 21 років (загальна кількість респондентів 67 осіб). Респондентам пропонувався ряд питань стосовно пріоритетного джерела інформації, оцінки діяльності мас-медіа, дратівливих елементів ЗМК, а також впливу останніх на них.
1. Формируем финансовые цели.
- Деньги не цель, а средство их достижения.
- Продумываем цели: обучение детей, покупка острова мечты, наследство, пассивный доход и др.
- Цели прописываем конкретно: срок до цели, сумму с учётом инфляции.
2. Ведём учёт доходов и расходов.
- Регулярно фиксируем доходы и расходы. В тетради, в мобильном приложении – как удобно.
- Разбиваем их по статьям. Ежегодные доходы и расходы (премии, отпуск, налоги и др) разделяем поровну на все месяцы.
3. Анализируем статьи доходов и расходов расходов.
- Аудит расходов: какие покупки не нужны?
- Аудит доходов: где вы «недобираете»?
4. Уменьшаем расходы.
- Контроль эмоций: отказываемся от необязательных и спонтанных покупок.
- Находим более доступные варианты товаров и услуг.
- Используем скидки и купоны.
- Копим мили.
5. Увеличиваем доходы.
- Преобразуем хобби в дополнительный доход.
- Продаём ненужное
ненужное.
- Получаем кешбек.
- Повышаем квалификацию, требуем повышения.
6. «Заплати сначала себе»
- Доходы-расходы=инвестиционный потенциал. То, что мы можем регулярно инвестировать.
- Минимум 10% от регулярного дохода откладываем.
- Минимум 30% от спонтанного дохода откладываем.
- Тратим после того, как заплатили себе.
7. Создаём «подушку безопасности»
- Защита от временных финансовых трудностей и незапланированных трат (потеря дохода, сломанный зуб, разбитый бампер, новые бигуди маме и др), дабы не изымать деньги из инвестиций в критический момент.
- Размер от 3-х до 6-ти месячных расходов.
- Ликвидность (депозит с возможностью частичного изъятия, доходная карта в надёжном банке).
8. Разрабатываем стратегию инвестирования.
- Локомотив по достижению финансовых целей.
- Инвестиционный портфель составляется под конкретного инвестора, учитывая цели, возможности, терпимость к риску.
- Портфель должен быть диверсифицирован по странам, валютам, отраслям, видам активов.
- Регулярный пересмотр: ребалансировка обычно раз в год.
9. Разрабатываем финансовую защиту семьи.
при наступлении форс-мажорных ситуаций.
- Складывается из продуктов рискового страхования.
- Рассматриваем все доступные возможности, включая зарубежные.
- Страхование должно быть экономически целесообразным.
10. Регулярно корректируем план, исходя из жизненных изменений
Постановка проблеми. Існування сучасної людини неможливо уявити без телебачення та Інтернету. На сьогодні засоби масової комунікації (ЗМК) є не лише основним джерелом інформування з приводу того, що відбувається навколо, а й виступають одним з найважливіших інститутів соціалізації особистості.
Завдяки зростаючим можливостям технологічного прогресу, інформація миттєво доходить до споживача, багаторазово тиражується та активно входить у маси. В наш час ЗМК здійснюють сильний психологічний вплив на свідомість і підсвідомість людей та є потужним важелем в управлінні соціумом. Завдяки мас-медіа до населення може бути донесена будь-яка інформація та дезінформація. Таким чином, виконуючи інформативну функцію, ЗМК можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на людство, а особливо на найбільш активну його частину – студентство, оскільки дана вікова група є найбільш сприятливою до інформації, легко її сприймає та недостатньо критично оцінує. Загалом для молоді ЗМК стали звичним місцем існування, і тому відіграють значну роль в життєдіяльності молодого покоління.
Виклад основного матеріалу. Масова комунікація розуміється як соціально обумовлене явище, основною функцією якого є вплив на аудиторію через ЗМКст інформації, що передається. Обов’язковою умовою її здійснення є наявність технічних засобів, що забезпечують її регулярність та тиражованість. На сьогодні вдосконалення технічних можливостей ЗМК значно розширило масштабність маніпуляцій людською свідомістю, яка легко піддається впливу [3]. В інформаційну епоху роль медіа в формуванні людських цінностей, орієнтацій та поглядів значно зростає. О. Тузиков стверджує, що ЗМК мають змогу значною мірою програмувати масову свідомість, щоденно пропонуючи не лише повістку дня, а й задаючи схеми інтерпретації подій [2]. До того ж ЗМКстився акцент з виховної функції мас-медіа на функцію розваг та задоволення споживчих інтересів.
Ми вже зазначали щодо неоднозначності впливу ЗМК на людину. З однієї сторони, мас-медіа висвітлюють різноманітні актуальні суспільні проблеми, тим самим інформуючи людей про наявний стан справ, що дозволяє «тримати руку на пульсі суспільного життя» та бути в курсі усіх подій. З іншого боку, ЗМК активно маніпулюють людською свідомістю, провокують «стадність» особистості, знеособлюють її у прийнятті рішень, стандартизують погляди та спонукають до поведінки, сприяючи виробленню одноманітних реакцій.
Лише незначна частина усієї інформації, яку отримує особистість, є дійсно важливою та корисною, доволі часто мас-медіа репрезентують людям домисли та науковоподібну брехню. Сучасні ЗМК також діють як засіб невротизації та стимуляції агресивних імпульсів аудиторії. Зокрема, низка експериментальних досліджень вітчизняних та західних вчених (А.Бандури, Дж.Гербнера, Е.Доннерстейна, В.Франкла та ін.) засвідчують про негативний вплив переглядів фільмів зі сценами насилля, бійок та жахів, а також комп’ютерних ігор та інтернет-сайтів, де пропагується насилля [1].
Метою дослідження було з’ясування впливу засобів масової інформації на студентство. Оскільки особи цієї вікової групи зазвичай сприймають норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які пропагуються мас-медіа як позитивний стереотип життя, стилю одягу, форми спілкування тощо. Таким чином й відбувається їх соціалізація згідно норм, бажаних для суспільства.
Для реалізації поставленого завдання, ми розробили авторський опитувальник, який провели на студентах факультету психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки віком від 17 до 21 років (загальна кількість респондентів 67 осіб). Респондентам пропонувався ряд питань стосовно пріоритетного джерела інформації, оцінки діяльності мас-медіа, дратівливих елементів ЗМК, а також впливу останніх на них.
Объяснение: