1. Фильм "Чучело" вызвал у меня одновременно чувства жалости, сочувствия, грусти и страха за главную героиню. Меня очень удивило такое жестокое обращение одноклассников по отношению к Лене Бессольцевой, потому что они издевались над ней, обижали, оскорбляли..., а она всего лишь пыталась подружиться с ними, и не сделала им ничего плохого. Предательство со стороны Димы меня тоже не оставило равнодушной, ведь Лена доверяла ему и считала его своим другом, а он всё время её предавал. Но мне понравилось, что Лена нашла в себе силы и побрившись налысо доказала одноклассникам, что она сильнее их. И к сожалению, одноклассники Лены понимают свою ошибку тогда, когда уже поздно. . Конечно, этот фильм заставляет о многом задуматься. А именно о взаимоотношениях между людьми, о детской жестокости и о предательстве со стороны людей, которых ты считаешь близкими. Лично мне этот фильм послужил уроком на всю жизнь.
2.Этот фильм для многих послужит уроком. Он показывает человеку о том, что мир не так прекрасен как в его представлении. Помимо любви, доброты, счастья в мире существует еще и жестокость, особенно чаще всего встречаеться детская жестокость. Еще этот фильм дает понять то, что любовь слепа и не стоит доверять чловеку, неузнав его полностью. Примером этому послужит фильм "Чучело".В этом фильме главная героиня Лена полюбила своего одноклассника Диму, поверила ему и взяла его вину на себя. А Дима оказался трусом и предателем. Этот фильм я запомню на всю свою жизнь!
3. Фильм «Чучело» вызвал у меня разные чувства: печаль, подлость, предательство, страх и злость. История, рассказанная в этом фильме, послужит многим хорошим уроком жизни, в том числе и для меня. О том как мне дороги близкие люди. Это — реальность. Но Дима предал ее. И эта человеческая трусость, стадное чувство… оно ужасно. Когда смотришь на эту бегущую, ревущую и яростную толпу, сердце разрывается на клочья. Разве ни у кого не было ситуаций, когда приходилось соглашаться с большинством? И как бы он не показывал свое благородство, он струсил и предал. Он испугался толпы, как боимся все мы. Мне понравилось, что Лена нашла в себе силы и побрившись налысо доказала одноклассникам, что она сильнее их.
4. Фильм "Чучело" вызвал во мне разные чувства: печаль, шок, сострадание и непонимание поступков бессердечных детей. Этот фильм поднимает тему подростковой жестокости. Мир жесток, а иногда не справедлив, но откуда берется сама жестокость? Она казалась для них развлечением. И только один человек отнесся хорошо к девочке, но оказался неверным другом… Конечно, эта история послужит для меня уроком, а именно никогда не идти на предательство, особенно если ты понимаешь, что человек тебе очень дорог.
Важно сопротивляться злу и выйти победителем из трудной ситуации. О чем же заставила задуматься эта грустная история? Я считаю о том, как понимать свои ошибки, а главное - признавать их.
Этот фильм, всё-таки дает нам маленькую надежду, что в этом мире не всё так скверно - в конце фильма ребята осознали свою ошибку, поняли, что они плохо поступали в отношении главной героини и попросили у неё прощения.
ловнаТвір на тему: "Які цінності є важливішими: матеріальні чи духовні?" |
ТВІР НА ТЕМУ: “ЯКІ ЦІННОСТІ Є ВАЖЛИВІШИМИ: МАТЕРІАЛЬНІ ЧИ ДУХОВНІ?”
4.57/5 (91.37%) 190 голос[ов]
Здавалося б, що в сучасному прагматичному світі найголовнішим мірилом статусу людини в суспільстві має бути її мораль, доброчесність, ввічливість, адже саме так було споконвіку. Проте яку картину ми маємо змогу гати насправді? Коли ми роззирнемося навколо незашореним поглядом, то помітимо, що все це давно в минулому: зараз практично усім керують гроші. Про яку моральність можна говорити, якщо прикра тенденція сьогодення за до засобів масової інформації щоденно демонструє нам невтішну картину: невигадані історії реальних людей, які здатні зрадити усі свої моральні ідеали задля кількох банківських рахунків…
Як часто зустрічаємо інформацію, що в одному провінційному містечку обікрали дітей-сиріт та поїхали жити на Багами?Або що один юнак у Харкові обшукав беззахисних бабусь , розповідаючи немічним стареньким , що він їхній онук? Де ж духовні цінності цих людей? Невже вони не розуміють, що їх засмокче грузька трясовина пихи, марнославства, марнотратства?!
Невже вони не розуміють, що заробивши ці криваві гроші, будуть приречені на вічні муки і не знайдуть спокою ні за життя ні після смерті?!
Яскравим прикладом цього одвічного протистояння моральних та матеріальних цінностей є твір Івана Карпенка-Карого « Мартин Боруля», де порушено постійну людську проблему – підміну особистих духовних цінностей (порядність, вірність, відданість, працелюбство) класовою приналежністю та матеріальними статками.
У творі показано дещо гротескну картину того, як одна родина намагається зламати себе, свої моральні принципи, зрадити вірі та звичаям своїх предків для того, аби увійти до вищого суспільного кола. Хіба це не приклад заміщення моральних цінностей матеріальним? Хіба можна «ламати» себе?! Намагатися забути все, зішляхтитися задля того, щоб вас називали «високоповажним паном»?! Хіба це не абсурд?! Та які ж статки та титули замінять вам, Мартине Геннадійовичу Боруле, щастя доньки, яку ви прагнули віддати за нелюба чи зламану долю сина, яку ви вирішили за нього?!
Яка ж мораль цього твору? Звісно, кожен з нас, прочитавши твір усвідомлює,що матеріальні статки не здатні зробити нас щасливими, адже людині, яка не має моралі, гроші не до бути людиною.
Тому я вважаю, що ні в якому разі не можна надавати перевагу грошам та владі, адже всі ваші статки ви не заберете з собою у могилу, а моральність та духовність супроводжуватимуть вас завжди…
Як на мене, найвлучніше сказав Григорій Сковорода, який, проживши довге та насичене мандрами та знайомствами життя, не піддався матеріальним спокусам та статкам, коли попрохав, щоб на його надгробку викарбували такий вислів : «Світ ловив мене, але не спіймав».
Конечно, этот фильм заставляет о многом задуматься. А именно о взаимоотношениях между людьми, о детской жестокости и о предательстве со стороны людей, которых ты считаешь близкими. Лично мне этот фильм послужил уроком на всю жизнь.
2.Этот фильм для многих послужит уроком. Он показывает человеку о том, что мир не так прекрасен как в его представлении. Помимо любви, доброты, счастья в мире существует еще и жестокость, особенно чаще всего встречаеться детская жестокость. Еще этот фильм дает понять то, что любовь слепа и не стоит доверять чловеку, неузнав его полностью. Примером этому послужит фильм "Чучело".В этом фильме главная героиня Лена полюбила своего одноклассника Диму, поверила ему и взяла его вину на себя. А Дима оказался трусом и предателем. Этот фильм я запомню на всю свою жизнь!
3. Фильм «Чучело» вызвал у меня разные чувства: печаль, подлость, предательство, страх и злость.
История, рассказанная в этом фильме, послужит многим хорошим уроком жизни, в том числе и для меня. О том как мне дороги близкие люди.
Это — реальность. Но Дима предал ее. И эта человеческая трусость, стадное чувство… оно ужасно. Когда смотришь на эту бегущую, ревущую и яростную толпу, сердце разрывается на клочья. Разве ни у кого не было ситуаций, когда приходилось соглашаться с большинством? И как бы он не показывал свое благородство, он струсил и предал. Он испугался толпы, как боимся все мы. Мне понравилось, что Лена нашла в себе силы и побрившись налысо доказала одноклассникам, что она сильнее их.
4. Фильм "Чучело" вызвал во мне разные чувства: печаль, шок, сострадание и непонимание поступков бессердечных детей. Этот фильм поднимает тему подростковой жестокости. Мир жесток, а иногда не справедлив, но откуда берется сама жестокость? Она казалась для них развлечением. И только один человек отнесся хорошо к девочке, но оказался неверным другом… Конечно, эта история послужит для меня уроком, а именно никогда не идти на предательство, особенно если ты понимаешь, что человек тебе очень дорог.
Важно сопротивляться злу и выйти победителем из трудной ситуации.
О чем же заставила задуматься эта грустная история? Я считаю о том, как понимать свои ошибки, а главное - признавать их.
Этот фильм, всё-таки дает нам маленькую надежду, что в этом мире не всё так скверно - в конце фильма ребята осознали свою ошибку, поняли, что они плохо поступали в отношении главной героини и попросили у неё прощения.
ловнаТвір на тему: "Які цінності є важливішими: матеріальні чи духовні?" |
ТВІР НА ТЕМУ: “ЯКІ ЦІННОСТІ Є ВАЖЛИВІШИМИ: МАТЕРІАЛЬНІ ЧИ ДУХОВНІ?”
4.57/5 (91.37%) 190 голос[ов]
Здавалося б, що в сучасному прагматичному світі найголовнішим мірилом статусу людини в суспільстві має бути її мораль, доброчесність, ввічливість, адже саме так було споконвіку. Проте яку картину ми маємо змогу гати насправді? Коли ми роззирнемося навколо незашореним поглядом, то помітимо, що все це давно в минулому: зараз практично усім керують гроші. Про яку моральність можна говорити, якщо прикра тенденція сьогодення за до засобів масової інформації щоденно демонструє нам невтішну картину: невигадані історії реальних людей, які здатні зрадити усі свої моральні ідеали задля кількох банківських рахунків…
Як часто зустрічаємо інформацію, що в одному провінційному містечку обікрали дітей-сиріт та поїхали жити на Багами?Або що один юнак у Харкові обшукав беззахисних бабусь , розповідаючи немічним стареньким , що він їхній онук? Де ж духовні цінності цих людей? Невже вони не розуміють, що їх засмокче грузька трясовина пихи, марнославства, марнотратства?!
Невже вони не розуміють, що заробивши ці криваві гроші, будуть приречені на вічні муки і не знайдуть спокою ні за життя ні після смерті?!
Яскравим прикладом цього одвічного протистояння моральних та матеріальних цінностей є твір Івана Карпенка-Карого « Мартин Боруля», де порушено постійну людську проблему – підміну особистих духовних цінностей (порядність, вірність, відданість, працелюбство) класовою приналежністю та матеріальними статками.
У творі показано дещо гротескну картину того, як одна родина намагається зламати себе, свої моральні принципи, зрадити вірі та звичаям своїх предків для того, аби увійти до вищого суспільного кола. Хіба це не приклад заміщення моральних цінностей матеріальним? Хіба можна «ламати» себе?! Намагатися забути все, зішляхтитися задля того, щоб вас називали «високоповажним паном»?! Хіба це не абсурд?! Та які ж статки та титули замінять вам, Мартине Геннадійовичу Боруле, щастя доньки, яку ви прагнули віддати за нелюба чи зламану долю сина, яку ви вирішили за нього?!
Яка ж мораль цього твору? Звісно, кожен з нас, прочитавши твір усвідомлює,що матеріальні статки не здатні зробити нас щасливими, адже людині, яка не має моралі, гроші не до бути людиною.
Тому я вважаю, що ні в якому разі не можна надавати перевагу грошам та владі, адже всі ваші статки ви не заберете з собою у могилу, а моральність та духовність супроводжуватимуть вас завжди…
Як на мене, найвлучніше сказав Григорій Сковорода, який, проживши довге та насичене мандрами та знайомствами життя, не піддався матеріальним спокусам та статкам, коли попрохав, щоб на його надгробку викарбували такий вислів : «Світ ловив мене, але не спіймав».