14 15 16
5.Известно, что учредители некого предприятия по производству пиломатериалов с
численностью персонала 50 человек не несут ответственности за долги своего
предприятия, данное предприятие не является акционерным обществом. Определите
1) форму собственности
2) масштаб предпринимательства
3) форму предпринимательства по содержанию основной
операции
Правонарушением называется виновное противоправное деяние, совершенное деликто лицом.
Всякое правонарушение - это деяние, т. е. действие или бездействие. Действие - акт активного поведения (кража, драка, взятка, бандитизм, пиратство и т. п.) . Оно может состоять в произнесении определенных слов (клевета, оскорбление, призыв к насильственным антиобщественным деяниям, пропаганда национальной вражды и розни и т. п.) . Бездействие признается деянием, если по служебному долгу или по ситуации нужно было что-то сделать, но сделано не было (прогул, халатность должностного лица, уклонение от уплаты налогов, проезд без билета в общественном транспорте, оставление человека в опасном для жизни или здоровья состоянии без и т. п.) .
Любое правонарушение противоправно, представляет собой нарушение запрета, указанного в законе или в подзаконных актах, либо невыполнение обязанности, вытекающей из нормативно-правового акта или заключенного на его основе трудового или иного договора.
Законом определены отдельные ситуации, когда деяние формально подпадает под признаки противоправного, но по существу не опасно и не вредно для общества и потому считается правомерным. В уголовном и в административном праве указаны такие обстоятельства, исключающие противоправность, как "необходимая оборона" (соразмерная защита от противоправных посягательств) и "крайняя необходимость" (действия для устранения опасности, которая не могла быть устранена другими средствами, если причиненный при этом вред является менее значительным, чем предотвращенный) . Обстоятельствами, исключающими противоправность некоторых деяний, являются их малозначительность, обоснованный риск, исполнение служебных или профессиональных обязанностей (обязанностей пожарника, врача, работника органов охраны общественного порядка и т. п.) .
Правонарушение является виновным деянием. Вина - это психическое отношение лица к собственному поведению и к его результатам, в котором выражено отрицательное или легкомысленное отношение к праву, к интересам общества и государства, к правам и свободам других лиц. Поскольку право регулирует волевое поведение людей, о правонарушении можно говорить только тогда, когда от воли человека зависело - поступить правомерно или неправомерно и избран второй вариант в ущерб первому. Соответственно, не являются правонарушениями, хотя бы и противоречащие праву, деяния малолетних, а также лиц, признанных невменяемыми (тех, кто во время совершения деяния не мог отдавать себе отчета в своих действиях или руководить ими вследствие душевной болезни или иного болезненного состояния психики) . Не является правонарушением и так называемый несчастный случай - причинившее вред происшествие, ставшее результатом стечения объективных обстоятельств, исключающих чью-либо вину.
Наконец, правонарушением является деяние деликто лица. Деликто называется признанная законом лица сознавать значение своих противоправных деяний и нести за них юридическую ответственность. Деликто все вменяемые лица, достигшие определенного возраста (за совершение некоторых преступлений - с 14 лет, за остальные преступления и за административные проступки - с 16 лет).
в уявлення про загальний взаємозв'язок і взаємозалежність явищ природи.
Як суспільна формація людство підпорядковується особливим специфічним
закономірностям — законам суспільного розвитку, відкритим , дослідженим
прихильниками матеріалізму. Але з точки зору природничих наук ми —
частина Всесвіту і підпорядковуємося діючим у Всесвіті фізичним та іншим
закономірностям.
Не тільки цілий ряд умов нашого життя, а й саме існування земної
цивілізації залежать від того, що являє собою наш Всесвіт, як він
розвивається, які фізичні процеси у ньому відбуваються, які закони
діють. Усвідомлення людиною з наукових позицій свого місця у Всесвіті,
свого взаємозв'язку з навколишнім світом, має не тільки важливе значення
для нашої практичної діяльності, воно становить основу нашого наукового
світогляду.
Якщо ми — частина Всесвіту, то наше існування має бути тісно пов'язане
не тільки з оточуючими нас явищами, а й з явищами космічного характеру.
Подолати земне тяжіння і вийти у космос людині вдалося тільки у другій
половині XX століття. І все ж життя людини було пов'язане з космічними
явищами вже з глибокої давнини. Як уже було зазначено, зорі й планети
допомагали людині знаходити шляхи в океані, вимірювати час, складати
календарі, визначати строки сільськогосподарських робіт.
Однією з перших, зрозуміло, ще наївних спроб виявити зв'язок земних і
небесних явищ були міфи стародавніх греків про зоряне небо. Хоча в них
діють численні боги, німфи, циклопи й інші фантастичні істоти, що мають
надприродні властивості, все ж їхніми головними героями в люди, які не
тільки виступають нарівні з богами, а нерідко і перемагають їх.
Зрозуміло, зв'язок між земним і небесним як у міфах стародавніх греків,
так і в аналогічних легендах інших народів е ілюзорним. Він не
відповідає реальному стану речей.
Релігійні люди намагалися знайти зв'язок між «небесним» і «земним» також
у рідкісних небесних явищах — повних затемненнях Місяця й Сонця, появах
яскравих комет, дощах падаючих зір. Але й ці зв'язки були ілюзорними,
вони існували лише в уяві наших предків.
Роль математичних методів у пізнанні світу. Пізнання природничими
науками навколишнього світу нерозривно пов'язане із застосуванням
математичного апарату і математичних методів дослідження.
Не випадково Коперник на титульному аркуші своєї великої праці написав:
«Хай не входить сюди ніхто, не обізнаний з математикою» . Без до
математичного апарату неможливо було б точно виразити реальні кількісніспіввідношення та залежності, що існують у природі.