Muttersprache oh, wie gut ist die muttersprache, die sprache des vaters und der mutter, ich bin in der welt viele dinge durch dich ewiglich begriffen! zuerst in dieser sprache, schütteln зыбку, sang die mutter, und danach - oma versuchte mich сказкою zu beruhigen. muttersprache, du hast mir geholfen zu verstehen und freude mit den kleinen jahren, und der schmerz der seele, wenn in den augen der dunkelheit, klares licht verblasst. du hast mir, muttersprache, mouth erste gebet geholfen: "vergib mir, vater und mutter, sei großzügig, mein gott! "
текст и перевод
Объяснение:
текст
Ukraine ... Mein Heimatland, das Land unserer Eltern, in dem wir bestimmt waren
geboren zu werden und zu leben, was für uns alle das Mutterland geworden ist. Majestätisch und tragisch
Geschichte unseres Landes. Seit jeher kamen zahlreiche Eroberer zu uns
schönes, reiches Land, um uns zu ergreifen und den Ukrainer zu versklaven
Menschen.
Volkslieder, Gedanken, Legenden sagten uns die Wahrheit über alte Heldentaten
und traurige Zeiten, in denen die herrlichen Kosaken-Kosaken den Willen des Volkes verteidigten, heilig
Heimatland. Lange Zeit stöhnte die Ukraine, nachdem sie ihre Unabhängigkeit verloren hatte
unter dem Joch der Sklavenhändler. Aber in den Menschen unter der Asche der Gefangenschaft schwelen "Funken
Feuer ", unsterblich war der unbesiegte Geist, der Wunsch nach Freiheit.
Unsere Länder haben viel gesehen, sie erinnern sich an alles. Warum können wir nicht
unsere Geschichte verstehen und bewahren? Gib dein Bestes, um schmerzhafte Geschichtsstunden zu lernen
wurden assimiliert und nie wiederholt. Und der erste, der das sagt
Die ganze Welt war Taras Shevchenko: Unsere Seele stirbt nicht, Will stirbt nicht.
перевод
Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося
народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною. Велична і трагічна
історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу
прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український
народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні
і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні
землі рідної землі. Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала
під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра
вогню», невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.
Наші землі бачили багато, вони все пам’ятають. Чому ж ми не взмозі
зрозуміти та зберегти нашу історію? Зробити все, щоб болючі уроки історії
були засвоєні та більше не повторювалися. І першим, хто сказав про це на
весь світ, був Тарас Шевченко: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.