Во и задания: ОТВЕТЫ ЗАПИСАТЬ В ТЕТРАДЬ!
1. Почему для образной характеристики главных действующих лиц оперы «Князь Игорь» А. Бородин использует жанр арии?
2. Как вы думаете, почему важнейший драматургический эпизод оперы – ария князя Игоря – звучит именно во II действии? В чём заключается многогранность характеристики образа главного героя?
3. Каким предстаёт хан Кончак в его арии – только ли воинственным и жестоким поработителем?
4. Какие замечательные качества женского образа запечатлел Бородин в плаче Ярославны?
5. Считаете ли вы, что опера «Князь Игорь» близка и понятна нашему современнику? Почему?
Відповідь:Пам'ятки мистецтва Північного Причорномор'я і Скіфії Розгляньте зразки скіфського мистецтва. Що вас дивує чи вражає? Увесь світ захоплюється скарбами південноукраїнських степових «пірамід», сповнених загадок стародавньої цивілізації — Скіфського царства. Хто ж такі скіфи? Упродовж століть ці войовничі кочові племена, які прийшли з Азії, панували на просторах нашої країни. Столицею скіфської держави був Неаполь Скіфський (розташований на околиці сучасного м. Сімферополя). Майже одночасно зі скіфами в Північному Причорномор'ї з'явилися колонізатори з Греції (з VІ ст. до н. е.). Вони засновували на узбережжі Чорного та Азовського морів поліси, а саме: Ольвію (на Бузькому лимані, Миколаївська обл.), Тіру (нині м. Білгород-Дністровський), Херсонес (на території сучасного м. Севастополя), Пантікапей (нині м. Керч). Колонії швидко розвивалися і ставали носіями культури Еллади в нашому краї. Скіфи налагодили з греками-переселенцями продуктивне творче партнерство, у результаті якого виникло оригінальне поєднання витонченої античної майстерності й неповторного колориту культури давніх кочовиків. Отже, скіфська культура формувалася на перехресті Заходу і Сходу. Про високорозвинену цивілізацію скіфів згадував історик античності Геродот. Збереглися залишки архітектурних споруд, кам'яні статуї воїнів, які в народі прозвали «скіфськими бабами», зброя та обладунки, посуд, золоті ювелірні вироби. Нікопольська срібна амфора Скіфи вважали, що золото має магічні властивості, тому предмети із цього металу слугували оберегами. Головні убори, пояси, одяг, взуття скіфи прикрашали пластинками-аплікаціями із золота. На них надзвичайно реалістично зображені тварини: коні, олені, лосі, гірські козли, пантери тощо. Фантазія митців яскраво виявилася в анімалістичних образах крилатих левів, грифонів з орлиними головами, сирен, сфінксів та інших міфологічних істот. Такі стилізовані вироби — взірці так званого скіфського «звіриного стилю». Оригінальні зображення виконували в техніці невисокого рельєфу за до лиття, кування, тиснення, карбування. У багатофігурних композиціях також можна ігати сюжети з життя скіфів (полювання, повсякденна праця, епізоди битв, ритуали). Зразки «скіфського золотарства»: гребінь із кургану Солоха (Запорізька обл.); перстень із Тіри; пластина із зображенням оленя Які образи й сюжети зображено? Зверніть увагу на художні й технічні особливості виробів, виразність постатей людей, поз і рухів тварин. З історії шедевра До шедеврів скіфського ювелірного мистецтва світового значення належить золота пектораль із кургану «Товста Могила» (Дніпропетровська обл.). Форма цієї нашийної прикраси скіфського царя нагадує серп. Вага виробу становить 1140 г, а діаметр — понад 30 см. Композиція пекторалі складається з трьох ярусів, два з яких сюжетні, розділені орнаментальною середньою частиною з рослинними мотивами. Унизу зображено динамічну сцену боротьби міфологічних і реальних звірів. Угорі — побутові сцени з життя скіфів за участі домашніх тварин. Одна з версій-інтерпретацій трактує пектораль як візуальне відображення скіфської легенди про золоте руно та двох братів, які вирушили на його пошуки. Ювелір, який виготовляв пектораль, досяг художньої виразності, використовуючи різні технічні прийоми: лиття, гравірування, паяння, інкрустацію.