Перекладання, пристосування музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для виконання його в іншому складі інструментів (голосів). Наприклад, "Пасакалія" В. Косенка для фортепіано в перекладенні для баяна тощо;
Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом.
Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті;
В естрадній музиці — гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії;
У джаз іб закріплення загального задуму ансамблевої й оркестрової інтерпретації та головний носій стильових якостей;
Створення композицій, букетів із різних кольорів, рослин як вид мистецтва.
Ромео и Джульетта» (С. С. Прокофьев, op. 64) — балет в 3-х актах, 9 картинах с прологом и эпилогом. Либретто Леонида Лавровского, Адриана Пиотровского, Сергея Прокофьева и Сергея Радлова по одноимённой трагедии Уильяма Шекспира. Премьера балета в сокращённой версии (на музыку первой и второй оркестровых сюит) состоялась в 1938 году в Брно (Чехословакия). Полностью балет был впервые поставлен в Кировском театре в Ленинграде в 1940 году (балетмейстер Леонид Лавровский, в главной роли — Галина Уланова). «Ромео и Джульетта» Прокофьева — один из самых популярных балетов двадцатого столетия[1]. Ещё до премьеры, в 1936 году, на основе музыки балета Прокофьев написал две оркестровые сюиты, к которым в 1946 году добавил третью. Оркестровые сюиты, которые носят одинаковое название — «Ромео и Джульетта», относятся к числу самых популярных сочинений композитора.
Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом.
Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті;
В естрадній музиці — гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії;
У джаз іб закріплення загального задуму ансамблевої й оркестрової інтерпретації та головний носій стильових якостей;
Створення композицій, букетів із різних кольорів, рослин як вид мистецтва.
Ромео и Джульетта» (С. С. Прокофьев, op. 64) — балет в 3-х актах, 9 картинах с прологом и эпилогом. Либретто Леонида Лавровского, Адриана Пиотровского, Сергея Прокофьева и Сергея Радлова по одноимённой трагедии Уильяма Шекспира. Премьера балета в сокращённой версии (на музыку первой и второй оркестровых сюит) состоялась в 1938 году в Брно (Чехословакия). Полностью балет был впервые поставлен в Кировском театре в Ленинграде в 1940 году (балетмейстер Леонид Лавровский, в главной роли — Галина Уланова). «Ромео и Джульетта» Прокофьева — один из самых популярных балетов двадцатого столетия[1]. Ещё до премьеры, в 1936 году, на основе музыки балета Прокофьев написал две оркестровые сюиты, к которым в 1946 году добавил третью. Оркестровые сюиты, которые носят одинаковое название — «Ромео и Джульетта», относятся к числу самых популярных сочинений композитора.