II7 строится на второй ступени ( II7 => II ). As dur => нота as. As - это ля бемоль. Вторая ступень(II) - это следующая нота. За ля бемоль идёт нота си. Теперь выесняем знак этой ноты: в ля бемоль мажоре 4 бемоля => си бемоль, ми бемоль, ля бемоль, ре бемоль. Значит аккорд начинается с ноты си бемоль. Аккорд II7 => обращение "7". Это означает, что всего 4 ноты, расположенные по терциям - через ноту. => си бемоль, ре бемоль(знак тональности Аs dur), Фа, ля бемоль(знак тональности As dur). Аккорд построен.
Объяснение:
Надо знать:
1. C - до, D - ре, E - ми, F - Фа, G - соль, A - ля, H - си.
-es бемоль, -is диез, dur мажор, moll минор
Исключения: as - ля бемоль, b - си бемоль, es - ми бемоль
Відповідь:Пам'ятки мистецтва Північного Причорномор'я і Скіфії Розгляньте зразки скіфського мистецтва. Що вас дивує чи вражає? Увесь світ захоплюється скарбами південноукраїнських степових «пірамід», сповнених загадок стародавньої цивілізації — Скіфського царства. Хто ж такі скіфи? Упродовж століть ці войовничі кочові племена, які прийшли з Азії, панували на просторах нашої країни. Столицею скіфської держави був Неаполь Скіфський (розташований на околиці сучасного м. Сімферополя). Майже одночасно зі скіфами в Північному Причорномор'ї з'явилися колонізатори з Греції (з VІ ст. до н. е.). Вони засновували на узбережжі Чорного та Азовського морів поліси, а саме: Ольвію (на Бузькому лимані, Миколаївська обл.), Тіру (нині м. Білгород-Дністровський), Херсонес (на території сучасного м. Севастополя), Пантікапей (нині м. Керч). Колонії швидко розвивалися і ставали носіями культури Еллади в нашому краї. Скіфи налагодили з греками-переселенцями продуктивне творче партнерство, у результаті якого виникло оригінальне поєднання витонченої античної майстерності й неповторного колориту культури давніх кочовиків. Отже, скіфська культура формувалася на перехресті Заходу і Сходу. Про високорозвинену цивілізацію скіфів згадував історик античності Геродот. Збереглися залишки архітектурних споруд, кам'яні статуї воїнів, які в народі прозвали «скіфськими бабами», зброя та обладунки, посуд, золоті ювелірні вироби. Нікопольська срібна амфора Скіфи вважали, що золото має магічні властивості, тому предмети із цього металу слугували оберегами. Головні убори, пояси, одяг, взуття скіфи прикрашали пластинками-аплікаціями із золота. На них надзвичайно реалістично зображені тварини: коні, олені, лосі, гірські козли, пантери тощо. Фантазія митців яскраво виявилася в анімалістичних образах крилатих левів, грифонів з орлиними головами, сирен, сфінксів та інших міфологічних істот. Такі стилізовані вироби — взірці так званого скіфського «звіриного стилю». Оригінальні зображення виконували в техніці невисокого рельєфу за до лиття, кування, тиснення, карбування. У багатофігурних композиціях також можна ігати сюжети з життя скіфів (полювання, повсякденна праця, епізоди битв, ритуали). Зразки «скіфського золотарства»: гребінь із кургану Солоха (Запорізька обл.); перстень із Тіри; пластина із зображенням оленя Які образи й сюжети зображено? Зверніть увагу на художні й технічні особливості виробів, виразність постатей людей, поз і рухів тварин. З історії шедевра До шедеврів скіфського ювелірного мистецтва світового значення належить золота пектораль із кургану «Товста Могила» (Дніпропетровська обл.). Форма цієї нашийної прикраси скіфського царя нагадує серп. Вага виробу становить 1140 г, а діаметр — понад 30 см. Композиція пекторалі складається з трьох ярусів, два з яких сюжетні, розділені орнаментальною середньою частиною з рослинними мотивами. Унизу зображено динамічну сцену боротьби міфологічних і реальних звірів. Угорі — побутові сцени з життя скіфів за участі домашніх тварин. Одна з версій-інтерпретацій трактує пектораль як візуальне відображення скіфської легенди про золоте руно та двох братів, які вирушили на його пошуки. Ювелір, який виготовляв пектораль, досяг художньої виразності, використовуючи різні технічні прийоми: лиття, гравірування, паяння, інкрустацію.
II7 строится на второй ступени ( II7 => II ). As dur => нота as. As - это ля бемоль. Вторая ступень(II) - это следующая нота. За ля бемоль идёт нота си. Теперь выесняем знак этой ноты: в ля бемоль мажоре 4 бемоля => си бемоль, ми бемоль, ля бемоль, ре бемоль. Значит аккорд начинается с ноты си бемоль. Аккорд II7 => обращение "7". Это означает, что всего 4 ноты, расположенные по терциям - через ноту. => си бемоль, ре бемоль(знак тональности Аs dur), Фа, ля бемоль(знак тональности As dur). Аккорд построен.
Объяснение:
Надо знать:
1. C - до, D - ре, E - ми, F - Фа, G - соль, A - ля, H - си.
-es бемоль, -is диез, dur мажор, moll минор
Исключения: as - ля бемоль, b - си бемоль, es - ми бемоль
2. 3 ноты: 53 - по терциям, 6 - терция, кварта, 64 - кварта, терция
4 ноты: 7 - по терциям, 65 - 3 терции, секунда, 43 - терция, секунда, терция, 2 - секунда, 3 терции
3. Кварто-квинтовый круг тональностей
Відповідь:Пам'ятки мистецтва Північного Причорномор'я і Скіфії Розгляньте зразки скіфського мистецтва. Що вас дивує чи вражає? Увесь світ захоплюється скарбами південноукраїнських степових «пірамід», сповнених загадок стародавньої цивілізації — Скіфського царства. Хто ж такі скіфи? Упродовж століть ці войовничі кочові племена, які прийшли з Азії, панували на просторах нашої країни. Столицею скіфської держави був Неаполь Скіфський (розташований на околиці сучасного м. Сімферополя). Майже одночасно зі скіфами в Північному Причорномор'ї з'явилися колонізатори з Греції (з VІ ст. до н. е.). Вони засновували на узбережжі Чорного та Азовського морів поліси, а саме: Ольвію (на Бузькому лимані, Миколаївська обл.), Тіру (нині м. Білгород-Дністровський), Херсонес (на території сучасного м. Севастополя), Пантікапей (нині м. Керч). Колонії швидко розвивалися і ставали носіями культури Еллади в нашому краї. Скіфи налагодили з греками-переселенцями продуктивне творче партнерство, у результаті якого виникло оригінальне поєднання витонченої античної майстерності й неповторного колориту культури давніх кочовиків. Отже, скіфська культура формувалася на перехресті Заходу і Сходу. Про високорозвинену цивілізацію скіфів згадував історик античності Геродот. Збереглися залишки архітектурних споруд, кам'яні статуї воїнів, які в народі прозвали «скіфськими бабами», зброя та обладунки, посуд, золоті ювелірні вироби. Нікопольська срібна амфора Скіфи вважали, що золото має магічні властивості, тому предмети із цього металу слугували оберегами. Головні убори, пояси, одяг, взуття скіфи прикрашали пластинками-аплікаціями із золота. На них надзвичайно реалістично зображені тварини: коні, олені, лосі, гірські козли, пантери тощо. Фантазія митців яскраво виявилася в анімалістичних образах крилатих левів, грифонів з орлиними головами, сирен, сфінксів та інших міфологічних істот. Такі стилізовані вироби — взірці так званого скіфського «звіриного стилю». Оригінальні зображення виконували в техніці невисокого рельєфу за до лиття, кування, тиснення, карбування. У багатофігурних композиціях також можна ігати сюжети з життя скіфів (полювання, повсякденна праця, епізоди битв, ритуали). Зразки «скіфського золотарства»: гребінь із кургану Солоха (Запорізька обл.); перстень із Тіри; пластина із зображенням оленя Які образи й сюжети зображено? Зверніть увагу на художні й технічні особливості виробів, виразність постатей людей, поз і рухів тварин. З історії шедевра До шедеврів скіфського ювелірного мистецтва світового значення належить золота пектораль із кургану «Товста Могила» (Дніпропетровська обл.). Форма цієї нашийної прикраси скіфського царя нагадує серп. Вага виробу становить 1140 г, а діаметр — понад 30 см. Композиція пекторалі складається з трьох ярусів, два з яких сюжетні, розділені орнаментальною середньою частиною з рослинними мотивами. Унизу зображено динамічну сцену боротьби міфологічних і реальних звірів. Угорі — побутові сцени з життя скіфів за участі домашніх тварин. Одна з версій-інтерпретацій трактує пектораль як візуальне відображення скіфської легенди про золоте руно та двох братів, які вирушили на його пошуки. Ювелір, який виготовляв пектораль, досяг художньої виразності, використовуючи різні технічні прийоми: лиття, гравірування, паяння, інкрустацію.