ответ: слово «культура» останнім часом на вустах багатьох людей. різні люди по-різному підходять до цієї тематики. більшість зацікавлених культурою, розуміючи її важливість в житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги присвячує культурі, а головний їхній аргумент - це незначний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури.
це, напевно, правда, тому що відповідальні за інститути культури особистості досить голосно говорять про брак фінансової підтримки. цю тему можна розвивати, але нехай це роблять люди, які мають безпосереднє відношення до цієї проблематики.
нас більше цікавить, яке значення має культура для нашого суспільного життя. усвідомлюючи, що термін «культура» має два можливих значення - загальної та особистої культури, ми сьогодні зупинимося на першій. про особисте культурі треба говорити окремо, що з божою поміччю сподіваємося зробити разом, тому що і це питання дуже важливе в житті народу.
отже, поговоримо про загальну культуру. її можна визначити як суму художніх досягнень. хоча далі постараємося пояснити, що мова йде не тільки про речі як носії краси, а про суму досягнень, де важливу роль займає людина. до творів культури відносяться література, музика, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, театр, кінематографія та інші речі, що мають спільну рису - вони є носіями краси. ці твори культури можуть бути створені як професійними, так і народними художниками. деякі з них призначені для того, щоб їх оглядали, інші ж відносяться до так званого прикладного мистецтва, це речі, які вживаються в повсякденному житті.
народи пишаються своїми культурними досягненнями, бережуть їх, одночасно намагаючись робити їх живими елементами суспільного життя. і це правильно, тому що за цих культурних досягнень народи духовно розвиваються, облагороджуються, піднімають рівень свого світосприйняття.
у житті людини дуже важливі почуття правди і добра. культура доповнює ці елементи ще поняттям краси. було б корисно задуматися над сучасним станом культури в українському суспільстві, намагатися пізнати її надбання і з'ясувати, як то духовне багатство ми можемо і повинні використовувати на благо нашого народу. будучи народом з культурним надбанням, чи можемо ми собі дозволити їм нехтувати? тут мова йде не тільки про збереження, а про використання духовної спадщини для вирощування почуття правди, добра і краси в житті громадян.
у минулому столітті по території україни прокотилися дві страшні війни, різні нищівні окупації, був голодомор і довгий період заперечення людської гідності. все це залишило глибокі рани на психіці нашого народу. на щастя, не вдалося знищити всі культурні досягнення. є питання: наскільки ми готові лікувати наші душі, черпаючи зі скарбниці того, що збереглося? було б великим промахом недооцінити важливість культури. це вже говорилося вище, але, на нашу думку, це треба часто повторювати, тому що неможливо бути дійсно зрілим народом, не ві належне культурі.
цю правду можна легко довести, якщо звернути увагу на роль культури у збереженні нашої національної ідентичності. дев'ятнадцятий і минуле століття ми завжди будемо розцінювати з подивом, бо, незважаючи на те, що нам довелося пережити, ми не перестали бути собою, головним чином, завдяки культурі. сьогодні, на порозі великих змін в житті нашого народу, не можемо собі навіть уявити здійснення виправданих мрій існування цілком самобутнього суспільства без продовження процесу розвитку культури. саме збереження минулого та розвиток в майбутньому нам свідомо стати одним народом. без такого свідомості ми можемо дуже легко стати жертвою всіх, хто хоче бачити нас розділеними, посварити, а тому слабкими.
на підставі особистого досвіду хотів би я проілюструвати об'єднавчу енергію культури. у 70-80-ті роки минулого століття я мав можливість відвідувати українські поселення в різних країнах на різних континентах. і що особливо кинулося мені в очі - це роль в житті наших громад тараса григоровича шевченка. великі поселення зазвичай мали в своїй країні відповідний пам'ятник кобзарю, який дуже шанували. для прикладу - на відкритті пам'ятника шевченку у вашингтоні зібралося коло 100 000 українців. на відкриття такого пам'ятника в місцевості енкарнаціон в парагваї прибула майже вся українська громада, незалежно від віку, віросповідання, освіти.
чи не в кожній країні була можливість поставити пам'ятник нашому геніальному поету, але неухильно в кожній громаді, яку я відвідував в лютому або березні, готували шевченківський концерт. фігура тараса шевченка об'єднувала всіх вихідців з україни, багато з яких жили за межами батьківщини навіть понад півстоліття. майже в кожному випадку вони декламували вірші, співали пісні на слова шевченка, але, що найважливіше - були дуже раді бути присутніми на такому громадському святкуванні.
в оригинальной версии персонажей четырнадцать: ромео, джульетта, меркуцио, бенволио, , леди монтекки, леди капулетти, кормилица, граф капулетти, священник, принц, парис, поэт и смерть.
в версии отсутствуют смерть и поэт, но появляется граф монтекки (в остальных версиях он отсутствует).
в канадской версии отсутствует поэт.
в венгерской версии отсутствуют смерть и поэт; парису уделяется более значимая роль.
в версии отсутствует поэт; смерть играет мужчина.
в австрийской версии отсутствуют смерть и поэт.
в азиатской версии отсутствует поэт; парис присутствует в постановке, но не поет.
в гастрольной версии отсутствуют смерть, леди капулетти.
в мексиканской версии смерть играет мужчина.
костюмы
править
французская версия : костюмы выполнены в духе xiv века, с небольшим уклоном в сторону века xx, и сделаны, в основном, из кожи. костюмы монтекки — в голубых тонах, капулетти — в красных, костюмы жителей вероны — коричневые (у отца лоренцо), серо-черные (у принца веронского) и золотистые(у париса).
квебекская версия : костюмы, за исключением наряда джульетты, повторяют те, что были в оригинальной постановке.
бельгийская и голландская версии : большинство костюмов повторяют те, что были в оригинальной постановке. исключение составляют костюмы леди монтекки, отца лоренцо, кормилицы, меркуцио, а также свадебное и платья джульетты.
версия : костюмы этой постановки кардинально отличаются от предыдущих. они представляют собой смесь разных эпох: возрождения, викторианской, елизаветы и xx века. костюмы капулетти — сине-белые, монтекки — бордово-черные.
венгерская версия : костюмы этой постановки также отличаются от предыдущих. одни из них выполнены в духе фильма «мулен руж», другие имеют средневековый вид, а некоторые футуристичны (особенно костюм бенволио).
версия : многие костюмы являются смесью тех, что были в оригинальной и бельгийской постановках; другие являются оригинальными (например, смерти).
австрийская версия : создательница костюмов доминик борг двинулась в футуристическом направлении, разрабатывая костюмы для этой постановки. они более облегченные, но все же сохраняют средневековые ноты (костюмы кормилицы, ). используются также элементы моды xviii века (костюмы танцоров в сцене ) и первой половины xix века (костюмы ромео, принца веронского, графа капулетти, париса). монтекки — в синем, капулетти — в красном, нейтральные персонажи (принц веронский, парис, отец лоренцо) — в сером.
азиатская версия : костюмы выполнены в духе фильма «мулен руж». мужчины монтекки носят тренчи; остальные костюмы приближены к венгерской версии.
смерть ромео и джульетты
править
французская версия : во французской постановке, после того, как ромео исполняет mort de roméo, смерть убивает его своим поцелуем. когда джульетта просыпается и находит его мертвым, она поет la mort de juliette и затем убивает себя его кинжалом, который ей подает смерть.
квебекская версия : после того, как ромео исполняет mort de roméo, он выпивает яд и умирает рядом с джульеттой. когда джульетта просыпается и находит его мертвым, она поет la mort de juliette, держа его голову у себя на коленях и затем убивает себя его кинжалом.
версия : ромео и джульетта оба убивают себя кинжалом ромео.
венгерская версия : ромео подвешивает джульетту на ремнях и сам вешается, таким образом его жена остается рядом с ним. когда она просыпается и видит ромео мертвым — вскрывает себе вены его кинжалом.
версия : так как роль смерти исполняет мужчина, он не целует ромео, а вытягивает из него жизненную силу. джульетта убивает себя кинжалом ромео.
австрийская и азиатская версии : ромео выпивает яд. в этот момент просыпается джульетта и, видя, как он умирает, убивает себя его кинжалом.
ответ: слово «культура» останнім часом на вустах багатьох людей. різні люди по-різному підходять до цієї тематики. більшість зацікавлених культурою, розуміючи її важливість в житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги присвячує культурі, а головний їхній аргумент - це незначний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури.
це, напевно, правда, тому що відповідальні за інститути культури особистості досить голосно говорять про брак фінансової підтримки. цю тему можна розвивати, але нехай це роблять люди, які мають безпосереднє відношення до цієї проблематики.
нас більше цікавить, яке значення має культура для нашого суспільного життя. усвідомлюючи, що термін «культура» має два можливих значення - загальної та особистої культури, ми сьогодні зупинимося на першій. про особисте культурі треба говорити окремо, що з божою поміччю сподіваємося зробити разом, тому що і це питання дуже важливе в житті народу.
отже, поговоримо про загальну культуру. її можна визначити як суму художніх досягнень. хоча далі постараємося пояснити, що мова йде не тільки про речі як носії краси, а про суму досягнень, де важливу роль займає людина. до творів культури відносяться література, музика, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, театр, кінематографія та інші речі, що мають спільну рису - вони є носіями краси. ці твори культури можуть бути створені як професійними, так і народними художниками. деякі з них призначені для того, щоб їх оглядали, інші ж відносяться до так званого прикладного мистецтва, це речі, які вживаються в повсякденному житті.
народи пишаються своїми культурними досягненнями, бережуть їх, одночасно намагаючись робити їх живими елементами суспільного життя. і це правильно, тому що за цих культурних досягнень народи духовно розвиваються, облагороджуються, піднімають рівень свого світосприйняття.
у житті людини дуже важливі почуття правди і добра. культура доповнює ці елементи ще поняттям краси. було б корисно задуматися над сучасним станом культури в українському суспільстві, намагатися пізнати її надбання і з'ясувати, як то духовне багатство ми можемо і повинні використовувати на благо нашого народу. будучи народом з культурним надбанням, чи можемо ми собі дозволити їм нехтувати? тут мова йде не тільки про збереження, а про використання духовної спадщини для вирощування почуття правди, добра і краси в житті громадян.
у минулому столітті по території україни прокотилися дві страшні війни, різні нищівні окупації, був голодомор і довгий період заперечення людської гідності. все це залишило глибокі рани на психіці нашого народу. на щастя, не вдалося знищити всі культурні досягнення. є питання: наскільки ми готові лікувати наші душі, черпаючи зі скарбниці того, що збереглося? було б великим промахом недооцінити важливість культури. це вже говорилося вище, але, на нашу думку, це треба часто повторювати, тому що неможливо бути дійсно зрілим народом, не ві належне культурі.
цю правду можна легко довести, якщо звернути увагу на роль культури у збереженні нашої національної ідентичності. дев'ятнадцятий і минуле століття ми завжди будемо розцінювати з подивом, бо, незважаючи на те, що нам довелося пережити, ми не перестали бути собою, головним чином, завдяки культурі. сьогодні, на порозі великих змін в житті нашого народу, не можемо собі навіть уявити здійснення виправданих мрій існування цілком самобутнього суспільства без продовження процесу розвитку культури. саме збереження минулого та розвиток в майбутньому нам свідомо стати одним народом. без такого свідомості ми можемо дуже легко стати жертвою всіх, хто хоче бачити нас розділеними, посварити, а тому слабкими.
на підставі особистого досвіду хотів би я проілюструвати об'єднавчу енергію культури. у 70-80-ті роки минулого століття я мав можливість відвідувати українські поселення в різних країнах на різних континентах. і що особливо кинулося мені в очі - це роль в житті наших громад тараса григоровича шевченка. великі поселення зазвичай мали в своїй країні відповідний пам'ятник кобзарю, який дуже шанували. для прикладу - на відкритті пам'ятника шевченку у вашингтоні зібралося коло 100 000 українців. на відкриття такого пам'ятника в місцевості енкарнаціон в парагваї прибула майже вся українська громада, незалежно від віку, віросповідання, освіти.
чи не в кожній країні була можливість поставити пам'ятник нашому геніальному поету, але неухильно в кожній громаді, яку я відвідував в лютому або березні, готували шевченківський концерт. фігура тараса шевченка об'єднувала всіх вихідців з україни, багато з яких жили за межами батьківщини навіть понад півстоліття. майже в кожному випадку вони декламували вірші, співали пісні на слова шевченка, але, що найважливіше - були дуже раді бути присутніми на такому громадському святкуванні.
.
ответ:
в оригинальной версии персонажей четырнадцать: ромео, джульетта, меркуцио, бенволио, , леди монтекки, леди капулетти, кормилица, граф капулетти, священник, принц, парис, поэт и смерть.
в версии отсутствуют смерть и поэт, но появляется граф монтекки (в остальных версиях он отсутствует).
в канадской версии отсутствует поэт.
в венгерской версии отсутствуют смерть и поэт; парису уделяется более значимая роль.
в версии отсутствует поэт; смерть играет мужчина.
в австрийской версии отсутствуют смерть и поэт.
в азиатской версии отсутствует поэт; парис присутствует в постановке, но не поет.
в гастрольной версии отсутствуют смерть, леди капулетти.
в мексиканской версии смерть играет мужчина.
костюмы
править
французская версия : костюмы выполнены в духе xiv века, с небольшим уклоном в сторону века xx, и сделаны, в основном, из кожи. костюмы монтекки — в голубых тонах, капулетти — в красных, костюмы жителей вероны — коричневые (у отца лоренцо), серо-черные (у принца веронского) и золотистые(у париса).
квебекская версия : костюмы, за исключением наряда джульетты, повторяют те, что были в оригинальной постановке.
бельгийская и голландская версии : большинство костюмов повторяют те, что были в оригинальной постановке. исключение составляют костюмы леди монтекки, отца лоренцо, кормилицы, меркуцио, а также свадебное и платья джульетты.
версия : костюмы этой постановки кардинально отличаются от предыдущих. они представляют собой смесь разных эпох: возрождения, викторианской, елизаветы и xx века. костюмы капулетти — сине-белые, монтекки — бордово-черные.
венгерская версия : костюмы этой постановки также отличаются от предыдущих. одни из них выполнены в духе фильма «мулен руж», другие имеют средневековый вид, а некоторые футуристичны (особенно костюм бенволио).
версия : многие костюмы являются смесью тех, что были в оригинальной и бельгийской постановках; другие являются оригинальными (например, смерти).
австрийская версия : создательница костюмов доминик борг двинулась в футуристическом направлении, разрабатывая костюмы для этой постановки. они более облегченные, но все же сохраняют средневековые ноты (костюмы кормилицы, ). используются также элементы моды xviii века (костюмы танцоров в сцене ) и первой половины xix века (костюмы ромео, принца веронского, графа капулетти, париса). монтекки — в синем, капулетти — в красном, нейтральные персонажи (принц веронский, парис, отец лоренцо) — в сером.
азиатская версия : костюмы выполнены в духе фильма «мулен руж». мужчины монтекки носят тренчи; остальные костюмы приближены к венгерской версии.
смерть ромео и джульетты
править
французская версия : во французской постановке, после того, как ромео исполняет mort de roméo, смерть убивает его своим поцелуем. когда джульетта просыпается и находит его мертвым, она поет la mort de juliette и затем убивает себя его кинжалом, который ей подает смерть.
квебекская версия : после того, как ромео исполняет mort de roméo, он выпивает яд и умирает рядом с джульеттой. когда джульетта просыпается и находит его мертвым, она поет la mort de juliette, держа его голову у себя на коленях и затем убивает себя его кинжалом.
версия : ромео и джульетта оба убивают себя кинжалом ромео.
венгерская версия : ромео подвешивает джульетту на ремнях и сам вешается, таким образом его жена остается рядом с ним. когда она просыпается и видит ромео мертвым — вскрывает себе вены его кинжалом.
версия : так как роль смерти исполняет мужчина, он не целует ромео, а вытягивает из него жизненную силу. джульетта убивает себя кинжалом ромео.
австрийская и азиатская версии : ромео выпивает яд. в этот момент просыпается джульетта и, видя, как он умирает, убивает себя его кинжалом.
прости если не то