У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Для меня классическая музыка — это высшая степень искусства. Не так часто ее можно услышать на волнах современного радио, хотя существуют и специальные программы, где эта музыка звучит. Но все-таки для общего слушателя чаще передают поп-музыку.
Классическая музыка — это нежность и печаль раздумий, это исповедь страдающего человека. Шум весенних ручейков слышим в «Подснежнике» Чайковского. Вместе с Мусоргским можно прогуляться по картинной галерее — «Картинки с выставки» как будто сопровождают нас от одного живописного полотна к другому, создавая дополнительные впечатления.
Но особенно мне нравится музыка Штрауса. Композитор написал много оперетт, но вальс был его стихией. «Венский вальс», «Голубой Дунай» не сразу завоевали себе признание у современников, но без этих произведений я не представляю себе настоящей, радостной классической музыки. Музыка Штрауса наполняет человека ощущением праздника жизни. Штраус писал музыку и дома, и в дороге, и во время дружеской пирушки и неожиданно проснувшись ночью. Если ничего не было под рукой, он записывал музыку на манжетах или на подушке.
Вена — родной город музыканта — всегда с благоговением слушала его произведения, которые он любил исполнять в кафе, в парках.
Кто-то из классиков сказал: «Музыка заставляет сверкать наши души». И с этим трудно не согласиться. Музыка, особенно классическая, делает нас возвышеннее, благороднее и мудрее.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Классическая музыка — это нежность и печаль раздумий, это исповедь страдающего человека. Шум весенних ручейков слышим в «Подснежнике» Чайковского. Вместе с Мусоргским можно прогуляться по картинной галерее — «Картинки с выставки» как будто сопровождают нас от одного живописного полотна к другому, создавая дополнительные впечатления.
Но особенно мне нравится музыка Штрауса. Композитор написал много оперетт, но вальс был его стихией. «Венский вальс», «Голубой Дунай» не сразу завоевали себе признание у современников, но без этих произведений я не представляю себе настоящей, радостной классической музыки. Музыка Штрауса наполняет человека ощущением праздника жизни. Штраус писал музыку и дома, и в дороге, и во время дружеской пирушки и неожиданно проснувшись ночью. Если ничего не было под рукой, он записывал музыку на манжетах или на подушке.
Вена — родной город музыканта — всегда с благоговением слушала его произведения, которые он любил исполнять в кафе, в парках.
Кто-то из классиков сказал: «Музыка заставляет сверкать наши души». И с этим трудно не согласиться. Музыка, особенно классическая, делает нас возвышеннее, благороднее и мудрее.