Пентатоніка (від грецьких слів «pente» –«п'ять» і «tonos» – «звук») — звукова система, лад що має 5 звуків різної висоти у межах октави. Пентатоніка у тій чи іншій формі широко представлена як у сучасній, так і у народній музиці. Вона характерна для традиційної музики країн Далекого Сходу (Китаю, В’єтнаму, Японії, Кореї), Африки, Індії, індіанців, а також для багатьох європейських народів, наприклад зустрічається у ірландській фолк-музиці, звідки вона перейшла до американського кантрі. Сліди пентатоніки зустрічаються і у деяких українських піснях. Також звукоряд цього типу широко використовується у сучасній рок, поп та блюзовій музиці. Наприклад, блюзовий звукоряд утворюється додаванням до мінорної пентатоніки пониженого п'ятого ступеня (bV), який іноді називають "блюзовим тоном". У важкому році близько половини гітарних рифів і соло граються за гамою пентатоніки[2]
Б53: до - ми - соль М53: до - ми♭ - соль Б6: до - ми♭ - ля♭ М6: до - ми - ля Б64: до - фа - ля М64: до - фа - ля♭ ув53: до - ми - соль# ум53: до - ми♭ - соль♭ D7: до - ми - соль - си♭ D65: до - ми♭ - соль♭ - ля♭ D43: до - ми♭ - фа - ля D2: до - ре - фа# - ля мVII7: до - ми♭ - соль♭ - си♭ умVII7: до - ми♭ - соль♭ - си♭♭
Відповідь:
Пентатоніка (від грецьких слів «pente» –«п'ять» і «tonos» – «звук») — звукова система, лад що має 5 звуків різної висоти у межах октави. Пентатоніка у тій чи іншій формі широко представлена як у сучасній, так і у народній музиці. Вона характерна для традиційної музики країн Далекого Сходу (Китаю, В’єтнаму, Японії, Кореї), Африки, Індії, індіанців, а також для багатьох європейських народів, наприклад зустрічається у ірландській фолк-музиці, звідки вона перейшла до американського кантрі. Сліди пентатоніки зустрічаються і у деяких українських піснях. Також звукоряд цього типу широко використовується у сучасній рок, поп та блюзовій музиці. Наприклад, блюзовий звукоряд утворюється додаванням до мінорної пентатоніки пониженого п'ятого ступеня (bV), який іноді називають "блюзовим тоном". У важкому році близько половини гітарних рифів і соло граються за гамою пентатоніки[2]
М53: до - ми♭ - соль
Б6: до - ми♭ - ля♭
М6: до - ми - ля
Б64: до - фа - ля
М64: до - фа - ля♭
ув53: до - ми - соль#
ум53: до - ми♭ - соль♭
D7: до - ми - соль - си♭
D65: до - ми♭ - соль♭ - ля♭
D43: до - ми♭ - фа - ля
D2: до - ре - фа# - ля
мVII7: до - ми♭ - соль♭ - си♭
умVII7: до - ми♭ - соль♭ - си♭♭
Б53 - мажорное трезвучие (б.3+м.3)
М53 - минорное трезвучие (м.3+б.3)
Б6 - мажорный секстаккорд (м.3+ч.4)
М6 - минорный секстаккорд (б.3+ч.4)
Б64 - мажорный квартсекстаккорд (ч.4+б.3)
М64 - минорный квартсекстаккорд (ч.4+м.3)
ув53 - увеличенное трезвучие (б.3+б.3)
ум53 - уменьшенное трезвучие (м.3+м.3)
D7 - доминантсептаккорд (б.3+м.3+м.3)
D65 - квинтсекстаккорд (м.3+м.3+б.2)
D43 - терцквартаккорд (м.3+б.2+б.3)
D2 - секундаккорд (б.2+б.3+м.3)
мVII7 - малый вводный септаккорд (м.3+м.3+б.3)
умVII7 - уменьшенный вводный септаккорд (м.3+м.3+м.3)