ответ: Творчество М.И.Глинки (1804-1857) обозначило новый, а именно – классический этап развития русской музыкальной культуры. Композитор сумел сочетать лучшие достижения европейской музыки с национальными традициями отечественной музыкальной культуры. В 30-е годы музыка Глинки еще не обладала широкой популярностью, но вскоре все поймут:
«На русской музыкальной почве вырос роскошный цветок. Берегите его! Он цветок нежный и цветет раз в столетие» (В.Одоевский).
Основу авторского стиля Михаила Ивановича Глинки составляет,
с одной стороны, сочетание романтических музыкально-языковых выразительных средств и классических форм.с другой, основой его творчества выступает мелодия как носитель обобщенного смыслообраза (интерес к конкретным деталям и декламации, к которым композитор прибегал нечасто, будет более характерен для А.Даргомыжского и М.Мусоргского).
ответ: Украинський народ. Всесвитньо-культурне значення украинськой народной Фольклористи підрахували, що досі було записано понад півмільйона українських народних пісень. З них опубліковано лише неповних десять процентів, найбільше у п'ятдесятитомнику «Українська народна творчість» та десятитомному корпусі «Українські народні мелодії», який охоплює 11 447 записів[2].
Питання авторства української народної пісні
Першотворці народних пісень, як правило, невідомі, або взагалі не можуть бути визначені через колективне авторство. Народна пам'ять зберегла лише деякі імена авторів пісень, які стали народними. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки»; козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Друга частина народних пісень — літературного походження: «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький)
ответ: Творчество М.И.Глинки (1804-1857) обозначило новый, а именно – классический этап развития русской музыкальной культуры. Композитор сумел сочетать лучшие достижения европейской музыки с национальными традициями отечественной музыкальной культуры. В 30-е годы музыка Глинки еще не обладала широкой популярностью, но вскоре все поймут:
«На русской музыкальной почве вырос роскошный цветок. Берегите его! Он цветок нежный и цветет раз в столетие» (В.Одоевский).
Основу авторского стиля Михаила Ивановича Глинки составляет,
с одной стороны, сочетание романтических музыкально-языковых выразительных средств и классических форм.с другой, основой его творчества выступает мелодия как носитель обобщенного смыслообраза (интерес к конкретным деталям и декламации, к которым композитор прибегал нечасто, будет более характерен для А.Даргомыжского и М.Мусоргского).
Объяснение:
ответ: Украинський народ. Всесвитньо-культурне значення украинськой народной Фольклористи підрахували, що досі було записано понад півмільйона українських народних пісень. З них опубліковано лише неповних десять процентів, найбільше у п'ятдесятитомнику «Українська народна творчість» та десятитомному корпусі «Українські народні мелодії», який охоплює 11 447 записів[2].
Питання авторства української народної пісні
Першотворці народних пісень, як правило, невідомі, або взагалі не можуть бути визначені через колективне авторство. Народна пам'ять зберегла лише деякі імена авторів пісень, які стали народними. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки»; козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Друга частина народних пісень — літературного походження: «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький)
Объяснение: Всё что смог написал!