51. Гру на дитячих музичних інструментах можна починати вводити:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
52. Драматизувати пісні можна починати:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
53. Вводити хореографію у дошкільних закладах рекомендують:
а/ у другій молодшій групі;
б/ у середній групі;
в/ у старшій групі;
г/ у підготовчій групі.
54. Що в першу чергу повинен враховувати музичний керівник на заняттях з дітьми дошкільного віку:
а/ музичні здібності;
б/ вікові особливості;
в/ музичний репертуар;
г/ зміст навчання співу.
55. Що в структурі музикальності дітей дошкільного віку є вродженим:
а/ музичні здібності;
б/ сенсорні здібності;
в/ почуття ритму;
г/ задатки.
56. Який вид мистецтва знаходиться в русі і має часовий характер:
а/ архітектура;
б/ живопис;
в/ музика;
г/ графіка.
57. Який тип заняття не відноситься до рівня музично-естетичного розвитку дітей:
а/ традиційний;
б/ домінантний;
в/ тематичний;
г/ комплексний.
58. Спів дітей трьох років має складатися у діапазоні:
а/ 7 звуків;
б/ 1 звука;
в/ 3 звуків;
г/ 5 звуків.
59. Дитячий святковий ранок:
а/ концерт для дорослих;
б/ свято для дітей;
в/ звіт для превіряючих;
г/ підсумок роботи музичного керівника.
60. Діагностичне обстеження музичного розвитку дітей дошкільного віку проводять:
а/ на одному занятті;
б/ поза заняттями;
в/ упродовж декількох занять;
г/ на прогулянці.
61. Три кити - це:
а/ п’єса, романс, дует;
б/ пісня, танець, марш;
в/ бас, сопрано, тенор;
г/ ритм, регістр, діапазон.
62. Український народний танець, жвавий і веселий за характером:
а/ полька;
б/ гопак;
в/ горлиця;
г/ аркан.
63. Пісні, які виконувалися під час збирання врожаю:
а/ зажнивні;
б/ жнивні;
в/ обжинкові;
г/ хороводні.
64. Скільки балетів написав П. Чайковський:
а/ один;
б/ два;
в/ три;
г/ п’ять.
65. Українська народна пісня «Щедрик» в обробці:
а/ Д. Кабалевського;
б/ М. Лисенка;
в/ М. Леонтовича;
г/ К. Стеценка.
66. Мідний духовий інструмент:
а/ скрипка;
б/ валторна;
в/ кастаньєти;
г/ контрабас.
67. Дерев’яний духовий інструмент:
а/ накри;
б/ фагот;
в/ тріскалки;
г/ волинка.
68. З чого починається підготовка до святкового ранку:
а/ з вибору пісенного репертуару;
б/ з вибору танців;
в/ оформлення залу;
г/ зі складання сценарію.
69. Найважливіший елемент пісенності:
а/ мелодія;
б/ акомпанемент;
в/ динаміка;
г/ тембр.
70. Музичний знак, що поступово посилює звучання мелодії:
а/ дієз;
б/ крещендо;
в/ бемоль;
г/ бекар.
71. Ладове звучання, що передає найчастіше світлий, радісний характер:
а/ народна музика;
б/ мінор;
в/ мажор;
г/ мотив.
72. Звуковий обсяг співочого голосу:
а/ діапазон;
б/ детонування;
в/ кантилена;
г/ вокалізація.
73. Елементарні знання в галузі теорії музики:
а/ м одуляція;
б/ метр;
в/ музична грамота;
г/ такт.
74. Вид театрального мистецтва, музично-сценічний твір, заснований на синтезі музики, слова, дії:
а/ соната;
б/ симфонія;
в/ опера;
г/ балет.
75. Графічне зображення музичного звуку:
а/ мелізми;
б/ нота;
в/ нотний стан;
г/ метр.
В древности на Востоке, в Греции и в Риме арфа оставалась одним из самых распространенных и любимых инструментов. Часто ей пользовались для сопровождения пения или игры на других инструментах. Рано появилась арфа и в средневековой Европе: здесь особым искусством игры на ней славилась Ирландия, где народные певцы - барды - пели под ее аккомпанемент свои саги.
Арфа - струнный щипковый инструмент. Считается, что красотой своего внешнего вида она превосходит всех своих соседей по оркестру. Ее изящные очертания скрывают форму треугольника, металлическую раму украшают резьбой. На раму натягивают струны (47-48) разной длины и толщины, которые образуют прозрачную сетку. В начале 19 века старинную арфу усовершенствовал знаменитый фортепьянный мастер Эрар. Он нашел быстро изменять длину струн и тем самым высоту звука арфы.
Виртуозные возможности арфы довольно своеобразны: на ней прекрасно удаются широкие аккорды, пассажи из арпеджий, глиссандо - скольжение руки по всем струнам, настроенным на какой-нибудь аккорд, флажолеты.
Роль арфы в оркестре не столько эмоциональная, сколько красочная. Арфа часто аккомпанирует разным инструментам оркестра; в других случаях ей поручают эффектные соло. Их немало в балетах Чайковского, Глазунова, в сочинениях Римского-Корсакова. Из западноевропейских композиторов 19 века арфой наиболее широко пользовались Берлиоз, Мейербер, Вагнер и Лист. Известная партия из двух арф в "Вальсе" из "Фантастической симфонии" Берлиоза положила начало тому виртуозному стилю, который стал ведущим в трех последних веках. Раньше, с момента своего появления в симфоническом оркестре 18 столетия вплоть до Берлиоза, арфа имитировала звук лютни, гитары (как у Глинки в "Арагонской охоте") или клавесина. Арфу использовали также в тех случаях, когда нужно было вызвать ассоциацию с античностью. Примерами могут служить "Орфей" Глюка или "Прометей" Бетховена.
В первом куплете характер мягкий, голос идет в унисон с гармошкой, что сразу настраивает на военную риторику. Во втором куплете появляется четкий ритм, который придает маршеобразный характер песне. Это подчеркивает призывные отклики солирующей трубы.
Среди инструментов слышны акустическая гитара, синтезатор, ударные инструменты (малый барабан, хет), труба и др.
В целом - песни волевой, сдержанный характер, инструментовка побчеркивает военный характер песни.