У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Балет «Ярославна» написан композитором Б.И. Тищенко в 70-х гг XX века по мотивам памятника Древнерусской литературы «Слово о полку Игореве».
В балете три действия. В первом действии нас знакомят с обстановкой, царящей в Древней Руси: об опасности со стороны противников, о междоусобицах. Князь Игорь призывает свою дружину совершить поход на половцев.
Второе действие. Подготовившись к походу, князь ведёт своё войско к Дону. Совершается первая битва против немногочисленных половецких войск, ознаменованная победой. Но половцы не собираются сдаваться, и под покровом ночи окружают дружину князя.
Третье действие. Вторая битва. Войска Игоря терпят поражение, сам князь оказывается в половецком плену. В этой действии звучит знаменитый трогательный плач Ярославны, скорбеющей о поражении: «Полечу кукушкою по Дунаю, омочу шелковый рукав в Каяле-реке, утру князю кровавые его раны на могучем его теле». Тем временем князь Игорь решается на побег, который в итоге ему удаётся. Ступив на русскую землю, народ, помня о поражении войска Игоря, не считают его победителем. Третье действие и балет заканчиваются призывом князя отомстить половцам за поражение.
У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з’являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією – вставками з іншого кольору. Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.
Найдавніші скульптори зображували людину на повний зріст, з опущеними руками і однією трохи попереду іншої. Протягом наступних століть майстри намагатимуться передати у нерухомій скульптурі гнучкість та рухливість тіла.Найвищого розквіту грецька скульптура сягнула, як і мистецтво загалом, у V ст. до н.е. У ній втілено образ ідеального громадянина – захисника батьківщини, спортсмена. Є також скульптурні портрети знаменитих людей. Грецькі скульптори були великими майстрами в зображенні тіла людини в русі, спокої, відтворювали емоції – біль, радість, страх,тугу, тривогу тощо.Найбільше мене вразила Афіна Парфенос та Дискобол.Вона створена у хрисоелефантинній техніці, тобто із золота та слонової кістки. Близько однієї тони листкового карбованого золота вартістю 40 (або 44) аттичних талантів і слонова кістка вкривали дерев'яний остов статуї заввишки 13 метрів.
Дискобол - одна з найбільш прославлених статуй античності роботи скульптора Мирона. Він є першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Переможець змагань із метання диска зображений у момент розмаху перед киданням. Тіло атлета представлено у повороті (стиль Figura serpentinata), що було надзвичайно складним та водночас сміливим прийомом.
Балет «Ярославна» написан композитором Б.И. Тищенко в 70-х гг XX века по мотивам памятника Древнерусской литературы «Слово о полку Игореве».
В балете три действия. В первом действии нас знакомят с обстановкой, царящей в Древней Руси: об опасности со стороны противников, о междоусобицах. Князь Игорь призывает свою дружину совершить поход на половцев.
Второе действие. Подготовившись к походу, князь ведёт своё войско к Дону. Совершается первая битва против немногочисленных половецких войск, ознаменованная победой. Но половцы не собираются сдаваться, и под покровом ночи окружают дружину князя.
Третье действие. Вторая битва. Войска Игоря терпят поражение, сам князь оказывается в половецком плену. В этой действии звучит знаменитый трогательный плач Ярославны, скорбеющей о поражении: «Полечу кукушкою по Дунаю, омочу шелковый рукав в Каяле-реке, утру князю кровавые его раны на могучем его теле». Тем временем князь Игорь решается на побег, который в итоге ему удаётся. Ступив на русскую землю, народ, помня о поражении войска Игоря, не считают его победителем. Третье действие и балет заканчиваются призывом князя отомстить половцам за поражение.