Задание. Приведите примеры, когда вы сталкивались основными методиками убеждения: взаимность, уникальность, авторитет, последовательность, симпатия, согласие.
Искусство книги, как большинство жанров искусства средневековой эпохи, связано главным образом, конечно, с религией. Книга должна была играть роль проповедника, нести людям слово Божие. Но вместе с тем это было искусство “не для всех”: во-первых, как уже упоминалось, большинство населения в Средние века было неграмотным, а во-вторых, даже самая скромно оформленная книга стоила целого состояния. Таким образом, довольно быстро обладание драгоценными изданиями стало престижным, и знатные люди — короли, герцоги, служители церкви — заказывали для себя кодексы не только в просветительских целях. В книжной миниатюре лучше чем где бы то ни было отражаются стилистические и иконографические особенности различных школ и эпох. Часто книга бывает очень тесно связана с личностью ее заказчика, что представляет собой особый интерес для историков книжную миниатюру можно поставить в первый ряд памятников изобразительного искусства Средних веков.
Одними з перших образотворчих робіт козацької тематики є три гравюри, якими було ілюстровано панегірик ректора Київської братської школи (Касіяна Саковича), декламований на похороні гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного. Ці гравюри відтворювали похоронну хоругву (див. Корогва) з кінним портретом (вершник на коні) П.Конашевича-Сагайдачного і двома сюжетами: угорі – "Здобуття Кафи запорожцями", внизу – "Герб Війська Запорозького" (постать козака з мушкетом через плече). Використання похоронних хоругов було запозичено у поляків у 16 ст., проте не прижилося, з 2-ї пол. 17 ст. така практика зникає. Похоронні хоругви шили з дорогих шовкових тканин, прикрашаючи золотом і тороками. Кінний портрет на таких хоругвах – суто козацьке надбання. За Б.Хмельницького такі хоругви ще виготовлялись, про це свідчить згадка, датована 1653, Павла Алеппського про наявність хоругви в похоронному ритуалі сина гетьмана – Т.Хмельницького.
Намальовані з натури портрети гетьмана Б.Хмельницького не збереглися. Більшість відомих сьогодні його портретів, які свого часу прикрашали оселі козацької старшини, виконано за гравюрою на міді голл. худож. Вільгельма Гондіуса (1597–1658). Вірогідно, ця гравюра вважалася найдостовірнішим із зображень гетьмана. Сам В.Гондіус для роботи, очевидно, використовував оригінал, автором якого вважають голландця А. ван Вестерфельда (він був придворним художником литов. гетьмана кн. Я.Радзивілла, який влітку 1651 стояв табором під м. Біла Церква, де у той час підписувався Білоцерківський договір). Тиражований з гравюри портрет гетьмана є овальним, репрезентативним поясним портретом. Кирея з широким хутряним коміром і атласний жупан прикрашені рядами металевих ґудзиків, щедро оздоблених, як і булава та ефес шаблі. Шапка обшита хутром і прикрашена двома страусовими перами. У гетьмана виразне обличчя – складка на переніссі, запалі щоки під вилицями, опущені темні вуса, впевнений, але невеселий погляд, масивна статична постать. Праворуч угорі – герб Війська Запорозького. Під овалом – напис латиною: "Богдан Хмельницький, Війська Запорозького командувач, вірний слуга, ініціатор козацького повстання і українського народу князь".
Искусство книги, как большинство жанров искусства средневековой эпохи, связано главным образом, конечно, с религией. Книга должна была играть роль проповедника, нести людям слово Божие. Но вместе с тем это было искусство “не для всех”: во-первых, как уже упоминалось, большинство населения в Средние века было неграмотным, а во-вторых, даже самая скромно оформленная книга стоила целого состояния. Таким образом, довольно быстро обладание драгоценными изданиями стало престижным, и знатные люди — короли, герцоги, служители церкви — заказывали для себя кодексы не только в просветительских целях. В книжной миниатюре лучше чем где бы то ни было отражаются стилистические и иконографические особенности различных школ и эпох. Часто книга бывает очень тесно связана с личностью ее заказчика, что представляет собой особый интерес для историков книжную миниатюру можно поставить в первый ряд памятников изобразительного искусства Средних веков.
Объяснение:
Объяснение:
Одними з перших образотворчих робіт козацької тематики є три гравюри, якими було ілюстровано панегірик ректора Київської братської школи (Касіяна Саковича), декламований на похороні гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного. Ці гравюри відтворювали похоронну хоругву (див. Корогва) з кінним портретом (вершник на коні) П.Конашевича-Сагайдачного і двома сюжетами: угорі – "Здобуття Кафи запорожцями", внизу – "Герб Війська Запорозького" (постать козака з мушкетом через плече). Використання похоронних хоругов було запозичено у поляків у 16 ст., проте не прижилося, з 2-ї пол. 17 ст. така практика зникає. Похоронні хоругви шили з дорогих шовкових тканин, прикрашаючи золотом і тороками. Кінний портрет на таких хоругвах – суто козацьке надбання. За Б.Хмельницького такі хоругви ще виготовлялись, про це свідчить згадка, датована 1653, Павла Алеппського про наявність хоругви в похоронному ритуалі сина гетьмана – Т.Хмельницького.
Намальовані з натури портрети гетьмана Б.Хмельницького не збереглися. Більшість відомих сьогодні його портретів, які свого часу прикрашали оселі козацької старшини, виконано за гравюрою на міді голл. худож. Вільгельма Гондіуса (1597–1658). Вірогідно, ця гравюра вважалася найдостовірнішим із зображень гетьмана. Сам В.Гондіус для роботи, очевидно, використовував оригінал, автором якого вважають голландця А. ван Вестерфельда (він був придворним художником литов. гетьмана кн. Я.Радзивілла, який влітку 1651 стояв табором під м. Біла Церква, де у той час підписувався Білоцерківський договір). Тиражований з гравюри портрет гетьмана є овальним, репрезентативним поясним портретом. Кирея з широким хутряним коміром і атласний жупан прикрашені рядами металевих ґудзиків, щедро оздоблених, як і булава та ефес шаблі. Шапка обшита хутром і прикрашена двома страусовими перами. У гетьмана виразне обличчя – складка на переніссі, запалі щоки під вилицями, опущені темні вуса, впевнений, але невеселий погляд, масивна статична постать. Праворуч угорі – герб Війська Запорозького. Під овалом – напис латиною: "Богдан Хмельницький, Війська Запорозького командувач, вірний слуга, ініціатор козацького повстання і українського народу князь".