Романтизм - направление в европейском искусстве первой половины 19 века, выдвигавшее на первый план индивидуальность, наделявшее ее идеальными устремлениями. Направление в искусстве XIX в. во имя свободы творчества и искренности вдохновения, разрушающее установившиеся эстетич. формы (противоположность классицизму), характеризуется крайним субъективизмом, неудовлетворенностью настоящим и земным, стремлением к грандиозному, сверхъестественному, таинственному, пристрастием к старине, любовью к народности. Романтизм - сложное, внутренне противоречивое духовное движение в западной культуре рубежа 18-19 вв., затронувшее все сферы духовной жизни (философию, литературу, музыку, театр и т.д.). Р. нельзя назвать "школой" или "системой взглядов" как в силу его противоречивости, так и вследствие того, что в его основу легло принципиально новое мироощущение человека, чуждое прежней страсти к системосозидательству как некоему универсальному опосредованию связи между Я и миром. Своего рода "общим местом" является утверждение, что Р. наряду с немецкой трансцендентально-критической философией явился духовной реакцией на негативные социальные последствия Великой французской революции. Специфика Р. была предопределена переходным характером эпохи. Отчасти этим объясняется "эстетизм" романтиков, их тяготение к языку искусства как наиболее адекватной и плодотворной возможности созидания новой реальности, выстраивания "артистического ковчега " (К.Свасьян) на обломках старой культуры. Это роднит эпоху Р. со всеми переходными эпохами, когда человек становится "художником по преимуществу", пытаясь внести гармонию в хаос, создать новый мир, пусть изнутри собственного Я. Несколько десятилетий Р. на рубеже 18-19 вв. обладал особым статусом. В нем нашел свое завершение тысячелетний цикл развития европейской культуры, все то, что в сознании людей именуется словом "классика". С точки зрения романтиков, жизнь в культуре как мире "готовых слов", препятствует постижению бытия как такового, лишает человека непосредственной связи с миром. Всеобщая нормативность, заданность и зарегламентированность жизни лишает реализации свободы индивида. Одной из задач Романтизма является создание "новой мифологии" как средства преодоления антиномичности рефлексивной культуры. Следующая ступень нисхождения-восхождения к истокам открывает традиционные культуры Востока, традицию как изначальное состояние культуры и возможную финальную точку. Не создавая новой философской школы, романтики проблематизируют многие фундаментальные темы будущих исследований в области гуманитаристики: новое понимание мифа и поэтической речи и связанную с ними проблему языка, тему традиции и ритуала и, наконец, саму тему культуры как особого бытия человека, а также проблему единства и множественности культур. Но, как средневековые алхимики, они в каком-то смысле нашли не то, что искали. Они не обрели главного - искомой цельности и единства, поскольку их поиски разворачивались на принципиально иных по сравнению с человеком эллинского мира основаниях. Реализм - в широком смысле - свойство искусства воспроизводить истину действительности путем воссоздания чувственных форм, в которых идея существует в реальности. В узком смысле - художественный метод отражения конкретно-исторического своеобразия действительности, социальной детерминированности личности и характера ее взаимоотношений с обществом. Символизм - художественное направление конца 19 - начала 20 веков. Символизм характеризуется: - дуализмом идеального и материального; - противопоставлением социального и индивидуального; - сближением духовно-нравственного с религиозным. Для символизма важна затаенная, скрытая сторона того или иного явления. Символизм (франц., от греч. symbolon - знак, символ),
C тих пір як людина з'явилася на Землі, Місяць представляла для нього загадку.
У стародавні часи люди поклонялися Місяці, вважаючи її богинею ночі. Сьогодні, однак, ми знаємо набагато більше про те, що вона являє собою насправді. Ми навіть можемо побачити «зворотний», або, як її ще називають, «темну», бік Місяця на фотографіях, отриманих радянськими та американськими вченими.
Чому ж ми не в змозі поглянути на зворотний бік Місяця з Землі?
Справа в тому, що Місяць - це природний супутник Землі, тобто небесне тіло менших. Розмірів, ніж наша планета, що обертається навколо неї. Один повний виток Місяця на орбіті навколо Землі становить приблизно 29,5 діб. Чудово, що Місяць обертається навколо своєї осі за той же самий час.
Саме тому з Землі нам видно лише одна її сторона. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, спробуйте поставити наступний експеримент. Візьміть яблуко або апельсин і проведіть на ньому лінію, що розділяє його на дві половини.
Уявіть собі, що це Місяць. Потім витягніть перед собою стиснутий кулак, який повинен зображувати Землю. Тепер поверніть «Місяць» однією стороною до «Землі». Продовжуючи тримати «Місяць» зверненій до «Землі» однією і тією ж стороною, зробіть її повний оборот навколо «Землі».
Ви побачите, що «Місяць» при цьому обернеться навколо своєї осі, а з «Землі» буде як і раніше видно тільки одна її сторона.
У стародавні часи люди поклонялися Місяці, вважаючи її богинею ночі. Сьогодні, однак, ми знаємо набагато більше про те, що вона являє собою насправді. Ми навіть можемо побачити «зворотний», або, як її ще називають, «темну», бік Місяця на фотографіях, отриманих радянськими та американськими вченими.
Чому ж ми не в змозі поглянути на зворотний бік Місяця з Землі?
Справа в тому, що Місяць - це природний супутник Землі, тобто небесне тіло менших. Розмірів, ніж наша планета, що обертається навколо неї. Один повний виток Місяця на орбіті навколо Землі становить приблизно 29,5 діб. Чудово, що Місяць обертається навколо своєї осі за той же самий час.
Саме тому з Землі нам видно лише одна її сторона. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, спробуйте поставити наступний експеримент. Візьміть яблуко або апельсин і проведіть на ньому лінію, що розділяє його на дві половини.
Уявіть собі, що це Місяць. Потім витягніть перед собою стиснутий кулак, який повинен зображувати Землю. Тепер поверніть «Місяць» однією стороною до «Землі». Продовжуючи тримати «Місяць» зверненій до «Землі» однією і тією ж стороною, зробіть її повний оборот навколо «Землі».
Ви побачите, що «Місяць» при цьому обернеться навколо своєї осі, а з «Землі» буде як і раніше видно тільки одна її сторона.