5закінчення xx століття незвичайне тим, що людство, досягнувши величезних технічних успіхів, опинилось перед фактом, що здоров’я воно не примножило. бажання забезпечити собі більш комфортні умови життя призвело до стрімкого науково-технічного розвитку, наслідком якого є збільшення небезпечних чинників та посилення їх негативного впливу на організм людини. сьогодні проблема загрози здоров'ю розглядається як одна із загроз планетарного масштабу. сутність цього явища пов'язана з тією закономірністю в природі, що кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він пристосовувався тисячоліттями у ході своєї еволюції. а людська діяльність протягом xx століття не тільки не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а, навпаки, сприяла їх розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптовувалося віками. вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість представників педагогічної науки, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий спосіб життя. не кожна дитина усвідомлює, що здоров'я - це одна з головних умов фізичного і статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів. здоров'я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. щоб кохати і бути коханим. щоб радіти, сміятися і насолоджуватися життям. здобути знання, проявити свої здібності, мати життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована, психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу. виховання здорової дитини, охорона її здоров'я в освітньому просторі — ось основна мета цієї роботи, тому що ми несемо відповідальність перед нею за свою діяльність, ми зобов'язані забезпечити якнайповнішу реалізацію здорового навчання учнів і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільс
Подарунки - це дуже непросто чи приємно отримувати подарунки? зрозуміло. однак хто не відчував гострого почуття ніяковості в момент, коли хороші люди з найкращих спонукань урочисто вручають річ, може, навіть і цінну, але рішуче тобі не потрібну і взагалі ніякого відношення до тебе не має. а треба ще дякувати, робити вигляд, що ця сама чортівня і є те, про що ти мріяв якщо не все життя, то протягом останніх кількох місяців вже точно. добре ще, якщо дарує людина, вдома в тебе не буває, а то ж і не викинеш, і не передарувати. чи приємно дарувати подарунки? ще й як! однак хто не відчував нервового подразнення, коли після декількох годин, а то й днів, проведених у виснажливих пошуках подарунків, розумієш, що нічого толком не купив і навіть не придумав. і що часу залишилося зовсім мало, а тому доведеться знову, як і в минулому році, нишпорити по стелажах і скриньок своєї квартири в пошуках непотрібних ні тобі, ні кому б то не було речей і дрібничок, які можна було б втюхати в якості подарунка. і адже все це не тому, що ти байдужий до людей, не думаєш про тих, кому повинен дарувати подарунки, - зовсім навпаки. просто сьогодні (та й вчора, і позавчора) не твій день, ти дуже замотаний, та й взагалі в магазинах продається чорт знає що, люди самі не знають, чого хочуть, і хто взагалі придумав всі ці свята і цю дурну традицію дарувати подарунки.
