Нам удалось перехватить криптограмму, но ключ расшифрования нам неизвестен.
От нашего агента поступила дополнительная информация:
1.Ключом является 6-значное число;
2.Среди цифр ключа нет цифры 0;
3.Число, образуемое последними 3 цифрами ключа, превышает число, образуемое первыми 3 его цифрами.
Необходимо использовать полученную от агента информацию для минимизации количества перебираемых ключей. Какое в
этом случае максимальное количество попыток подбора ключа необходимо выполнить, чтобы расшифровать криптограмму?
На пути к царству Кощея Бессмертного Ивану-Царевичу встретились (по порядку):
1. Мудрый старичок. Он дал Ивану-царевичу клубок, который потом указывал, куда идти.
2. Медведь. Иван -царевич его первого встретил в чистом поле и не стал стрелять.
3. Селезень. Он летел над Иваном царевичем. Тот прицелился, но стрелять не стал.
4. Заяц. И его не стал стрелять.
5. Щука. Она лежала на песке у синего моря, задыхалась. Иван-царевич ее и бросил в воду.
6. Баба-яга. До ее избушки в лесу докатился клубочек, когда Иван-царевич шел берегом моря.
И в том же порядке герои добыть иглу со смертью Кащея Бессмертного. Медведь выворотил с корнем дуб, на котором стоял сундук. Заяц догнал выскочившего из разбитого сундука зайца, селезень – вылетевшую из зайца утку. Щука достала выпавшее из утки в море яйцо, в котором и была игла.
Оповідання «Останній дюйм» захоплює нас не так збігом дивовижних обставин, як своїм внутрішнім драматизмом. Герой, пілот, береться не за свою справу: він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. Письменник намагається розкрити складні й болісні переживання Бена, коли він, поранений акулами, збирає останні сили, щоб за будь-яку ціну врятувати сина, а головне — зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой «останній дюйм», який відділяв його від власної дитини.
Деві — десятирічний хлопчик, який розумів, що мати ним не цікавиться, а батько — стороння людина, «різка й небагатослівна». Хлопчик гостро відчував свою самотність і непокоївся, що з ним станеться, якщо батько так ніколи й не випливе з морської глибини.
Поранення Бена змушує хлопчика забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того, що сталося. Уперше Бен придивляється до сина і думає: «Він, здається, хлопець розвинутий». Так, цей хлопчина «був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невимовний характер». Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Якщо він загине, Деві залишиться сам, і його не скоро знайдуть у цій пустелі, а може, взагалі не знайдуть.
У вирішальну мить Деві зосереджений, уважний. Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка. Здасться, він і сам подорослішав. У нього з’явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька. Так, справді, у житті не раз настають або залишаються останні дюйми, та найголовніше, що у Бена тепер є ціле життя, яке подарував йому син.
Тема відповідальності є однією з найважливіших в оповіданні, бо людина — творець своєї долі. Письменник підкреслює, що людина — досконалий витвір природи і мусить бути достойна того місця, котре займає в ній.