Даже подсказка есть... 5 частей - 2 части = 3 части ---составляют 360 г олова (ведь олова больше... на 3 части... и на 360 г...) 1 часть (олова или свинца) --- это 360/3 = 120 (г) в сплаве 5 частей олова --- это 120*5 = 600 (г) в сплаве 2 части свинца --- это 120*2 = 240 (г) Проверка: 600 - 240 = 360
тетради в линейку --- это 1 часть тетради в клетку --- это 2 части (в 2 раза больше) всего --- 3 части на 1 часть приходится 60/3 = 20 (тетрадей) тетрадей в линейку --- 20 штук ( 1 часть) тетрадей в клетку --- 40 штук (2 части) всего --- 20+40 = 60
Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років. Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С. Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).
5 частей - 2 части = 3 части ---составляют 360 г олова
(ведь олова больше... на 3 части... и на 360 г...)
1 часть (олова или свинца) --- это 360/3 = 120 (г)
в сплаве 5 частей олова --- это 120*5 = 600 (г)
в сплаве 2 части свинца --- это 120*2 = 240 (г)
Проверка: 600 - 240 = 360
тетради в линейку --- это 1 часть
тетради в клетку --- это 2 части (в 2 раза больше)
всего --- 3 части
на 1 часть приходится 60/3 = 20 (тетрадей)
тетрадей в линейку --- 20 штук ( 1 часть)
тетрадей в клетку --- 40 штук (2 части)
всего --- 20+40 = 60
Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С.
Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).