Дерев’яна та мурована архітектура. До початку ХІХст. пам’яток дерев’яного зодчества було в Україні дуже багато. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини ХІХ ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях давні храми почали перебудовувати у стилі класицизму. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд типової для бароко ( блакитний з білим і золотим), використання античних ордерних форм. Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних будівель. У багатьох містах збереглися пам’ятки класицизму: в Одесі – Воронцовський палац, Стара біржа (арх. Ф. Боффо), Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Одеса. Воронцовський палац. Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Стара біржа (арх. Ф. Боффо). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали театри у Києві та Львові. Міський театр у Києві (арх. А.Меленський) Театр Скарбека, 1900. у Львові (арх. Я. Зальцман, Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю – монуметальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів. Киевский Национальный Университет имени Тараса Шевченко (арх. Беретті) Київ. Продовжувалось і будівництво культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. Домінувало хрестово – купольні або круглі храми. При них почали будувати дзвіниці. Скульптура У ХІХ ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру. У мистецтві класицизму важливу роль відігравало монументальна скульптура - яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей . Памятник Дюку де Ришилье. Монумент Славы в Полтаве. Памятник Богдану Хмельницкому - Киев.
До початку ХІХст. пам’яток дерев’яного зодчества було в Україні дуже багато. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини ХІХ ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях давні храми почали перебудовувати у стилі класицизму. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд типової для бароко ( блакитний з білим і золотим), використання античних ордерних форм. Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних будівель. У багатьох містах збереглися пам’ятки класицизму: в Одесі – Воронцовський палац, Стара біржа (арх. Ф. Боффо), Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Одеса. Воронцовський палац. Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте) Стара біржа (арх. Ф. Боффо). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали театри у Києві та Львові. Міський театр у Києві (арх. А.Меленський) Театр Скарбека, 1900. у Львові (арх. Я. Зальцман, Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю – монуметальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів. Киевский Национальный Университет имени Тараса Шевченко (арх. Беретті) Київ. Продовжувалось і будівництво культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. Домінувало хрестово – купольні або круглі храми. При них почали будувати дзвіниці. Скульптура У ХІХ ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру. У мистецтві класицизму важливу роль відігравало монументальна скульптура - яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей . Памятник Дюку де Ришилье. Монумент Славы в Полтаве. Памятник Богдану Хмельницкому - Киев.