КОНТРОЛЬНА РОБОТА 2 Еволюція органічного світу. Біорізноманіття. Надорганізмові системи
І варіант
Тестові завдання (група А)
Виберіть одну правильну або найкращу відповідь (0, за правильну відповідь).
1. Павук-шершень має смугасте черевце і зовні нагадус шершня; осо подібна муха схожа на осу.
Таку адаптацію називають: а) маскувальним забарвленням; б) мімікрією;
в), ароморфозом;
г) дегенерацією.
2. До біологічного прогресу не приводить: а) загальна дегенерація; б) ідіоадаптація;
в) ароморфоз;
г) елімінація.
3. Вузьке пристосування організмів до умов існування, що посилює їх адаптивність називають:
а) ароморфозом; б) загальною дегенерацією; в) ідіоадаптацієIO; г) конвергенцією;
4. Саламандра плямиста, жук сонечко, кумка червоночерева завдяки яскравому забарвленню
захищені, оскільки воно є: а) маскувальним (захисним); б) імітаційним (наслідувальним);
в) приваблюючим;
г) демонстраційним (попереджувальним).
5. Укажіть приклад, який не є ароморфозом у рослин:
а) виникнення насінини у голонасінних; б) різні форми і розміри віночків квіток;
в) редукція листків у повитиці;
г) перетворення коренів омели на присоски.
6. Укажіть, який із прикладів дії екологічних факторів
до абіотичних: а) вплив гриба-трутовика на тополю; б) вирубка підліску в березовому гаю;
в) кількість сонця, що потрапляє на соняшник; г) конкуренція між лисицею та вовком.
7. Хемотропізм це реакція організмів на: а) температуру повітря б) сонячну активність
в) тривалість дня
г) хімічні речовини
8. Бінарну номенклатуру використовують для позначення:
а) виду
г) порядку
9. Середовищем існування комара піскуна: а) наземно-повітряне б) вода
в) грунт
г) живі організми
10. У норі лисиці на залишках її шерсті живуть пухові кліщі. Така форма взаємовідносин має назву:
а) мутуалізм;
б) паразитизм;
в) коменсалізм;
г) нейтралізм.
належить
б) роду
в) ряду
Тестові завдання (група Б)
Виберіть кілька правильних відповідей ( за одне питання)
1. Позначте пристосування тварин до паразитизму:
а) велика плодючість б) добре розвинена травна система в) анаеробне дихання
г) органи прикріплення
д) захисні покриви
€) добре розвинена дихальна система
2. Вкажіть пристосування до нестачі волог в кактуса: а) витке стебло
б) добре розвинена стрижнева коренева система в) опушення листків та стебел
г) видозміна листків у колючки д) блискуча шкіряста поверхня листків є) соковите стебло
3. Прикладом корисних зв'язків між живими організмами є:
а) хижацтво б) конкуренція в) коменсалізм г) мутуалізм д) нейтралізм
4. Із запропонованого переліку виберіть адаптації до води як середовища існування в морського
Кота: а) обтічна форма тіла; б) копальні кінцівки;
в) крила;
г) плавці; д) дихало
€) бризкальце; ж) маскуюче забарвлення; 3) пласке тіло К) луска + слиз л) зябра
Тестові завдання (група B)
1. Установіть співвідношення між колонками:
А. Видом різних адаптацій.
А. Морфологічні
Б. Фізіологічні
В. Поведінкові
1. Органи зору відсутні чи недорозвинені.
5. На грудині виріст-кіль
2. Наявність присосок.
6. Висока плодючість.
3. Вигодовує малят молоком
7. Підшкірна клітковина містить товстий шар
4. Добре розвинена куприкова залоза
жиру.
Пошаговое объяснение:
Первую цифру пятизначного числа можно выбрать пятью так как выбираем из чисел 1,2,3,4,5), вторую цифру - четырьмя так как цифры в нашем числе не должны повторяться, а первая цифра уже выбрана), третью цифру - можно выбрать тремя четвертую - двумя, и пятую цифру - одним По правилу умножения (известное в комбинаторике правило) умножаем все для выбора цифр, получаем - 5*4*3*2*1=120 пятизначных чисел.
Далее, кратными пяти могут быть только те числа, которые заканчиваются цифрой 5.
ответ
Пошаговое объяснение:
Второй раздел по теории вероятностей посвящён случайным величинам, которые незримо сопровождали нас буквально в каждой статье по теме. И настал момент чётко сформулировать, что же это такое:
Случайной называют величину, которая в результате испытания примет одно и только одно числовое значение, зависящее от случайных факторов и заранее непредсказуемое.
Случайные величины, как правило, обозначают через *, а их значения – соответствующими маленькими буквами с подстрочными индексами, например, .
* Иногда используют , а также греческие буквы
Пример встретился нам на первом же уроке по теории вероятностей, где мы фактически рассмотрели следующую случайную величину:
– количество очков, которое выпадет после броска игрального кубика.
В результате данного испытания выпадет одна и только грань, какая именно – не предсказать (фокусы не рассматриваем); при этом случайная величина может принять одно из следующий значений:
.
Пример из статьи о Статистическом определении вероятности:
– количество мальчиков среди 10 новорождённых.
Совершенно понятно, что это количество заранее не известно, и в очередном десятке родившихся детей может оказаться:
, либо мальчиков – один и только один из перечисленных вариантов.
И, дабы соблюсти форму, немного физкультуры:
– дальность прыжка в длину (в некоторых единицах).
Её не в состоянии предугадать даже мастер спорта :)
Тем не менее, ваши гипотезы?
Коль скоро речь идёт о множестве действительных чисел, то случайная величина может принять несчётно много значений из некоторого числового промежутка. И в этом состоит её принципиальное отличие от предыдущих примеров.
Таким образом, случайные величины целесообразно разделить на 2 большие группы:
1) Дискретная (прерывная) случайная величина – принимает отдельно взятые, изолированные значения. Количество этих значений конечно либо бесконечно, но счётно.
…нарисовались непонятные термины повторяем основы алгебры!
2) Непрерывная случайная величина – принимает все числовые значения из некоторого конечного или бесконечного промежутка.
Примечание: в учебной литературе популярны аббревиатуры ДСВ и НСВ
Сначала разберём дискретную случайную величину, затем – непрерывную.
Поехали: