Я хочу рассказать про мою любимую семью. Моя семья состоит из мамы, папы и меня. Мою маму зовут Елена Сергеевна, папу - Андрей Владимирович. Мама сидит дома, она не работает, а папа работает директором магазина. Мама умеет и любит вязать. С папой я мало вижусь, потому что он очень много работает. У нас есть дача, а на даче две собаки. За собаками нужно присматривать. Мы всей семьей ездили в Арабские Эмираты. Там было очень интересно. Мы купались в море, в бассейне, загорали на пляже. Мы плавали на корабле. Ныряли прямо с корабля. Только нырял мой папа и многие другие взрослые, потому что корабль медленно плыл. Еще в Арабских Эмиратах мы ездили на джипе. Эта экскурсия называлась “Джип-сафари”. На джипе мы ездили по пескам в пустыне. Там были верблюжьи колючки и еще какое-то красивое, но ядовитое растение. Мне и моей семье было очень интересно и весело. Я очень хорошо провожу время со своей семьей. Я очень люблю свою семью. На лезгинском:
«…всяка людина має право розпоряджатися своєю долею, а ти вже людина. Раз у житті до кожної людини приходить доля й каже: вибирай! Отже, тобі варт тільки захотіти…».
«… Він став відчувати і людське горе і людську радість».
«Боротися можна не тільки списом і шаблею. Можливо, несправедливо ображений долею підніме із часом доступну йому зброю на захист інших, обездолених життям, і тоді я недарма проживу на світі, покалічений старий солдат…».
«Якийсь дивний недитячий смуток все ж таки проступав у його характері>>
«— … для тебе існують звуки, тепло, рух… тебе оточує любов… Багато хто віддав би світло очей за те, чим ти нехтуєш, як безумець… але ти надто егоїстично носишся зі своїм горем… Якби ти міг зрозуміти, що на світі є горе в сто разів більше, ніж твоє, таке горе, проти якого твоє життя, забезпечене й оточене співчуттям, можна назвати блаженством, — тоді … У будь-якому разі, якщо тобі й було б гірше, то, може, сам ти був би кращий».
«Я хотів, щоб ти відчув чуже горе і перестав носитися зі своїм.Ти вмієш тільки кощунствувати зі своєю ситою заздрістю до чужого голоду! … »
На лезгинском:
«… Він став відчувати і людське горе і людську радість».
«Боротися можна не тільки списом і шаблею. Можливо, несправедливо ображений долею підніме із часом доступну йому зброю на захист інших, обездолених життям, і тоді я недарма проживу на світі, покалічений старий солдат…».
«Якийсь дивний недитячий смуток все ж таки проступав у його характері>>
«— … для тебе існують звуки, тепло, рух… тебе оточує любов… Багато хто віддав би світло очей за те, чим ти нехтуєш, як безумець… але ти надто егоїстично носишся зі своїм горем… Якби ти міг зрозуміти, що на світі є горе в сто разів більше, ніж твоє, таке горе, проти якого твоє життя, забезпечене й оточене співчуттям, можна назвати блаженством, — тоді … У будь-якому разі, якщо тобі й було б гірше, то, може, сам ти був би кращий».
«Я хотів, щоб ти відчув чуже горе і перестав носитися зі своїм.Ти вмієш тільки кощунствувати зі своєю ситою заздрістю до чужого голоду! … »