Велопоход по Приольхонью подходит для людей, любящих активный образ жизни, долгую езду на велосипеде и красивейшие пейзажи и ландшафты. Машина сопровождения, которая везет весь груз, дает возможность легко передвигаться, наслаждаясь видами Байкала, его темными водами, скальными утесами и зелеными бухтами. Во время похода мы увидим множество красивых объектов, наскальные рисунки древних курыкан, остатки их жизнедеятельности, защитные стены на вершине горы Шебетэ, устье реки Анга, потрясающей своей красотой. А чего стоят места ночевок, расположенные в самых красивых бухтах? Остров Ольхон примет нас в свои объятия и покажет самые нетронутые удивительные бухты.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи. Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах. Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину. На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
