1.Народився 13 грудня 1797 року, в родині єврейського торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті Дюссельдорф на Рейні.
освіта
2. З 1810 по 1814 рік Генріх навчався у Дюссельдорфському ліцеї, але залишив його, не отримавши атестат. За сімейною традицією він мав готуватися до вступу в комерційне училище. Наступний рік провів у конторі багатого банкіра у Франкфурті-на-Майні.
робота
3. У 1816 році Генріх продовжив заняття комерцією у Гамбурзі у торговій фірмі дядька — мільйонера Соломона Гейне.Посварившись з дядьком, Генріх знову повернувся додому.
перше кохання і перший виступ
4.За три роки, проведені у Соломона, він закохався у свою кузину Амалію, доньку дядька Соломона. Любов залишилася без відповіді, і всі переживання Генріха були відображені в його віршах — особливо добре це видно в «Книзі пісень».Перший літературний виступ Гейне відбувся 1817 року, коли в журналі «Гамбурзький страж» було надруковано його перші вірші. Юнацька лірика Гейне була відгуком на перше нерозділене кохання до кузини Амалії.
1819 - вища освіта
5.На кошти дядька юнак вступив до Боннського університету (1819 рік), звідки потім переїхав до Геттінгензького університету (1820 рік), але змушений був полишити його у зв'язку з дуеллю. Він вивчав юридичні науки, філософію, літературу. У 1821 році вступив у Берлінський університет, де слухав лекції філософа Гегеля, одного з найосвіченіших людей свого часу. Пізніше Гейне виступив з глибоким аналізом німецьких філософських систем. У грудні 1824 року Генріх повертається до Геттінгензького університету.У 1825 році Гейне захистив у Геттінгензькому університеті дисертацію на ступінь доктора права, а напередодні прийняв лютеранство. Багато подорожував.
париж та загроза арешту.хвороба
14 травня 1831 року. Все подальше життя пройшло в столиці Франції. До Німеччини він боявся повертатися, адже йому загрожував арешт за гострі політичні твори. Упродовж життя Гейне побував у Німеччині два рази, щоб навідати матір і влаштувати справи з видавцем (1844 рік). У подальшому поїздки до Німеччини були неможливими за станом здоров'я: у поета був параліч нижніх кінцівок через прогресуючий туберкульоз хребта, який призвів до пошкодження спинного мозку. У травні 1848 року він востаннє вийшов з дому, щоб відвідати Лувр. Решту років він був прикутий до ліжка. Проживаючи в Парижі, Генріх Гейне зустрічався з багатьма видатними людьми: Оноре де Бальзаком, Жорж Санд, Гансом Крістіаном Андерсеном, Ріхардом Вагнером, Фердинандом Лассалем і Карлом Марксом.
Репетилов появляется в пьесе последним: он приезжает на бал к Фамусову как раз тогда, когда все гости уже разъезжаются по домам. Выйдя на сцену, он говорит почти без умолку и за двадцать минут успевает рассказать историю своей жизни, описать свои нынешние занятия, своих приятелей. Едва увидев Чацкого, Репетилов бросается к нему со словами: «Сердечный друг! Любезный друг!» (IV, 4). Впрочем, так же радостно он приветствует и Скалозуба, и других гостей, которые по очереди появляются в парадных сенях фамусовского дома. Очень скоро становится ясно, что Репетилов — пустой болтун и не может быть настоящим другом Чацкого, Репетилов по образу жизни и взглядам — один из представителей фамусовского общества.
Сатирически изображая этого героя, Грибоедов использует те же самые приёмы, что он применял при описании других действующих лиц пьесы. Репетилов сам себе даёт яркую характеристику: «Я жалок, я смешон, я неуч, я дурак» . Далее он откровенничает, рассказывая о своей жизни, и тем самым разоблачает сам себя: он, как и все вокруг, мечтал о карьере, но вместо того, чтобы честно служить, выбрал более лёгкий путь — задумал породниться с большим человеком, почти министром.
Відповідь:
1.Народився 13 грудня 1797 року, в родині єврейського торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті Дюссельдорф на Рейні.
освіта
2. З 1810 по 1814 рік Генріх навчався у Дюссельдорфському ліцеї, але залишив його, не отримавши атестат. За сімейною традицією він мав готуватися до вступу в комерційне училище. Наступний рік провів у конторі багатого банкіра у Франкфурті-на-Майні.
робота
3. У 1816 році Генріх продовжив заняття комерцією у Гамбурзі у торговій фірмі дядька — мільйонера Соломона Гейне.Посварившись з дядьком, Генріх знову повернувся додому.
перше кохання і перший виступ
4.За три роки, проведені у Соломона, він закохався у свою кузину Амалію, доньку дядька Соломона. Любов залишилася без відповіді, і всі переживання Генріха були відображені в його віршах — особливо добре це видно в «Книзі пісень».Перший літературний виступ Гейне відбувся 1817 року, коли в журналі «Гамбурзький страж» було надруковано його перші вірші. Юнацька лірика Гейне була відгуком на перше нерозділене кохання до кузини Амалії.
1819 - вища освіта
5.На кошти дядька юнак вступив до Боннського університету (1819 рік), звідки потім переїхав до Геттінгензького університету (1820 рік), але змушений був полишити його у зв'язку з дуеллю. Він вивчав юридичні науки, філософію, літературу. У 1821 році вступив у Берлінський університет, де слухав лекції філософа Гегеля, одного з найосвіченіших людей свого часу. Пізніше Гейне виступив з глибоким аналізом німецьких філософських систем. У грудні 1824 року Генріх повертається до Геттінгензького університету.У 1825 році Гейне захистив у Геттінгензькому університеті дисертацію на ступінь доктора права, а напередодні прийняв лютеранство. Багато подорожував.
париж та загроза арешту.хвороба
14 травня 1831 року. Все подальше життя пройшло в столиці Франції. До Німеччини він боявся повертатися, адже йому загрожував арешт за гострі політичні твори. Упродовж життя Гейне побував у Німеччині два рази, щоб навідати матір і влаштувати справи з видавцем (1844 рік). У подальшому поїздки до Німеччини були неможливими за станом здоров'я: у поета був параліч нижніх кінцівок через прогресуючий туберкульоз хребта, який призвів до пошкодження спинного мозку. У травні 1848 року він востаннє вийшов з дому, щоб відвідати Лувр. Решту років він був прикутий до ліжка. Проживаючи в Парижі, Генріх Гейне зустрічався з багатьма видатними людьми: Оноре де Бальзаком, Жорж Санд, Гансом Крістіаном Андерсеном, Ріхардом Вагнером, Фердинандом Лассалем і Карлом Марксом.
Помер 17 лютого 1856 (58 років)
Париж, Франція
·отруєння свинцем
Репетилов появляется в пьесе последним: он приезжает на бал к Фамусову как раз тогда, когда все гости уже разъезжаются по домам. Выйдя на сцену, он говорит почти без умолку и за двадцать минут успевает рассказать историю своей жизни, описать свои нынешние занятия, своих приятелей. Едва увидев Чацкого, Репетилов бросается к нему со словами: «Сердечный друг! Любезный друг!» (IV, 4). Впрочем, так же радостно он приветствует и Скалозуба, и других гостей, которые по очереди появляются в парадных сенях фамусовского дома. Очень скоро становится ясно, что Репетилов — пустой болтун и не может быть настоящим другом Чацкого, Репетилов по образу жизни и взглядам — один из представителей фамусовского общества.
Сатирически изображая этого героя, Грибоедов использует те же самые приёмы, что он применял при описании других действующих лиц пьесы. Репетилов сам себе даёт яркую характеристику: «Я жалок, я смешон, я неуч, я дурак» . Далее он откровенничает, рассказывая о своей жизни, и тем самым разоблачает сам себя: он, как и все вокруг, мечтал о карьере, но вместо того, чтобы честно служить, выбрал более лёгкий путь — задумал породниться с большим человеком, почти министром.
Объяснение: