Заполните примерами(цитаты) из повести а. платонова «котлован» особенности стиля писателя примеры 1. примеры неправильной или необычной сочетаемости слов, пропуска слов, обратного порядка слов 2. изображение человека как некоего агрегата или устройства, а частей тела – как самостоятельных деталей 3. эффект многословия, смысловой избыточности 4. использование официально-деловых штампов при описании природы

Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Дуня – молодая девушка, дочь станционного смотрителя.  У нее рано умерла мать, и она была вынуждена принять скромное хозяйство в доме Самсона Вырина. Она была хозяйкой на все руки – могла и готовить, и прибраться. Отец не мог нарадоваться, глядя на свою домовитую,  умную красавицу – дочь.

Она  была очень приветлива и умела угодить и отцу, и всем гостям. Но однажды на почтовой  станции появляется  ротмистр Минский. Ему не могла не понравится красавица Дуня.  Минский притворяется больным, входит в доверие к Самсону Вырину, и,  обманным путем,  увозит Дуню от отца в Петербург.  На протяжении нескольких лет от нее нет ни одной весточки отцу.

Вырин пешком идет в Петербург, чтобы узнать о судьбе дочери, волнуется за нее. Но Минский его даже и порог не пускает.  Хотя Вырин и узнает, что дочь его жива и богата, он все равно тревожится за нее, а она видимо совсем забыла о старике в своей благополучной жизни. Дуня  приехала на родину, но  поздно, когда отец умер. Она чувствует себя виноватой, но ничего уже изменить не  может. Ей так и придется жить с камнем на сердце.

Ее судьбу вряд ли можно назвать счастливой, хотя  детство она провела в доме любящего отца, а затем жила в роскоши и благополучии в доме Минского.  Скорее это драматическая судьба, так ее всю жизнь будет мучить  совесть и то, что она даже не простилась со стариком-отцом перед смертью.