Закончите метафорический ряд в конце текста!
в жизни человека есть то, что не заменит ни вещи, ни слова, ни дары, ни богатства. то, о чем мы вспоминаем в самые счастливые и грустные минуты, то, что мы любим больше всего на свете. мама… в этом слове всего четыре буквы, но оно больше всех слов в любом языке мира. это самое дорогое богатство, которое только может быть у человека. но если богатство и радость каждый день рядом, то перестаёшь обращать на это внимание. как же хорошо, что люди придумали такой добрый и светлый праздник, как день матери. это повод еще раз обнять маму и сказать: «я тебя люблю». и я не устаю повторять эти теплые слова каждый день. мама- это лучик солнца в жизни каждого из нас круг в бушующем
У цій ліричній мініатюрі, у цьому поетичному шедеврі Ахматової розкриваються головні особливості її внутрішнього духовного ладу, її особистості, її поетики. Згадаємо визначення поезії, дане Пушкіним: «союз чарівних звуків, почуттів і дум». Якщо в одних поетів у віршах домінують звуки, то в Ахматової. Як і в Пушкіна, - поетів з гармонійним світовідчуванням, поетів, здатних перебороти, перемогти будь-яке лихо й нещастя, витримати жорстокі удари долі, поетів, що сприймають життя й здатність творити як божественний дарунок, - звуки, почуття й думи перебувають у гармонійній рівновазі.Уже перші рядки вірша говорять про те, що поет веде розмову зі своїм читачем - однодумцем. Першим же словом - союзом «але» - Ахматова, можливо, відсилає читача до свого раннього вірша «Молюся віконному променю...» (1909р.). Сила Ахматової - в умінні виразити надособистісну, епічну стихію музики й гармонії з дійсним змістом.Образ «ластівки» передає природне почуття волі ахматовской мови, легкості й легкості її віршів, почуття польоту над землею, над побутом. «Крилатость» віршів поетеси дослідники іноді визначають словом «креативность», що означає надчутливість, чуйність, високу емоційність
В романе "Евгений Онегин" Пушкин показывает быт и нравы петербургского дворянства. Здесь каждый одет по последней моде, в совершенстве говорит по французски, разъезжает по балам и праздникам. Дальше идет описание деревни. Поэт показывает нам свойственное ей размерное течение жизни. Простые деревенские жители не блещут знаниями. Они не подчиняются выдуманным городским ценностям, остаются собой и не притворяются. На протяжении всего романа автор показывает всче слои населения: высший свет Петербурга и крестьянство. Как мы видим, "Евгений Онегин" - действительно "энциклопедия русской жизни", в которой заново объясняется жизнь людей той эпохи. Автор смог рассказать необычайно много о характере, нравах, повоедение людей 19 века.