Задание 1. Выберите верное определение сатиры: 1б
А) особый художественный образ, условно передающий какую-либо мысль, идею, переживание
Б) изображение недостатков и пороков человека и общества, отрицательное отношение автора к изображаемому
В) один из изображения жизни, не отвергающий комических сторон её. В нём о серьёзном говорится с усмешкой.

Задание 2.
Какие из прочитанных на уроках рассказов А.П. Чехова («Пересолил», «Дипломат», «Мальчики», «Смерть чиновника», «Толстый и тонкий», «Справка», «Хамелеон») вы отнесёте к юмористическим, а какие-к сатирическим?
Юмористические 1б
Сатирические 1б
Задание 3. Укажите 1 верное утверждение: 1б
А) Тонкий и Толстый с радостью вспоминают годы учёбы в гимназии, смеются над своими детскими шалостями
Б) Тонкий ведёт себя благородно и достойно, потому что он гордится своей семьёй и работой.
В) Толстый презирает Тонкого, высокий чин и награды для него выше дружбы
Г) Поведение Толстого вызывает уважение, потому что он не гордится своей высокой должностью, ему интересно узнать, как сложилась судьба его одноклассника.

Задание 4. Дайте письменные развёрнутые ответы на вопросы:
по рассказу А.П. Чехова «Смерть чиновника» 4б
1. «Маленький человек» Чехова обладает стереотипным мышлением, он живёт по «программе»: Червяков считает, что генерал должен унижать и карать мелкого чиновника за любую оплошность.
-Какой сбой «программы» показан в рассказе?

2. -Что А.П. Чехов пытается разоблачить в рассказе «Справка»? 4б
. ​

    (1809-1849)              американський письменник, новеліст, поет, критик. на долю його випали нелегкі життєві випробування: народився в сім'ї бродячих акторів, рано втратив батьків, його взяла на виховання багата родина, але щастя було недовгим. характери нового батька і чужого сина не співпадали і зрештою едгар змушений був покинути забезпечену родину і поневірятися. з 1828 до 1831 року по друкується, видає три поетичні збірки, але успіху вони не мають. від голоду його рятує премія, якою його нагородили у конкурсі на краще оповідання. це був "рукопис, знайдений у пляшці". до 1840 року у едгара по вже два томи новел, 1845 року виходить збірка "ворон та інші вірші".              злидні, нещастя не полишають по, але в останні роки свого життя він творить поетичні шедеври: "дзвони", "аннабел лі" (1849). поезія в. по - це романтизм у поєднанні з символізмом. улюблена тема поета - природа, яка приховує найпотаємніші відтінки буття. звичайно, поет торкається і вічних тем - кохання і смерті. у по особливе розуміння кохання: почуття завжди платонічне, піднесене, жінка стає символічним образом чогось недосяжного і прекрасного. згадка про передчасно померлу кохану є у віршах і про кохання, і про смерть. відчутно звучать ці мотиви в поезіях "крук", "аннабел лі", "улялюм". науково-фантастичні новели едгара по - це дивовижний сплав комічного і трагічного, поєднання високої ерудиції з захопливим сюжетом. едгар по завоював славу письменника-інтелектуала. усього по написав 64 оповідання. найвідоміші з них: "падіння дому ашерів" (1839), "ділова людина" (1840), "золотий жук" (1843), "чорний кіт" (1843) та інші. по започаткував новий літературний жанр - детектив ("убивство на вулиці морг", "таємниця марі роже").                            образ головного героя в оповіданні е. по "золотий жук"              розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи вільяма леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя.              дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. більш того, реакція леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я юпітер, позаочі вважали "масу білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. автор так описує цю загадкову людину: "багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу. я побачив, що він добре освічений і наділений незвичайними здібностями, але разом з тим він заражений мізантропією і страждає від хворобливого стану розуму, поринаючи поперемінно то у захват, то в похмурість".              критичність ситуації зростає в той момент, коли автор одержує листа від леграна з запрошенням прийти до нього у важливій справі, і чує тривожні відгуки юпітера про свого пана. події, що відбуваються після цього, остаточно переконують оповідача у тому, що його друг одержимий манією скарбошукацтва. "подібні манії можуть легко підштовхнути до божевілля нестійкий розум, особливо якщо вони знаходять собі поживу в таємних прагненнях душі", - вважав тоді автор оповідання. тільки занепокоєння за свого друга спонукає автора разом з юпітером леграна в пошуках скарбів. потім дії леграна, що на перший погляд межують з божевіллям, змушують супутників зупиняти його й умовляти повернутися додому, однак надзвичайна твердість і завзятість вільяма стали цьому перешкодою.              однак, після того, як коштовності, в існування яких так твердо вірив легран, нарешті були знайдені, перед читачем зненацька розкривається сила і багатство характеру героя твору едгара по. коли легран крок за кроком описує шлях, який привів його до успіху, ми, бачимо чітку послідовність у розшифровуванні піратського послання і пошукові орієнтирів, зазначених у ньому. тут можна побачити непохитну волю до успіху, яка була помилково прийнята за одержимість. крім того, вражає терпіння, виявлене леграном стосовно свого "здорового", скептично налаштованого і надмірно самовпевненого друга. наступні рядки розповіді дозволяють розкрити в особистості вільяма також витончене почуття гумору, виражене м'якою іронією на адресу автора, коли той запитав про роль жука в пошуках скарбу: "ваші натяки на те, що я не в собі, розсердили мене, і я вирішив відплатити вам маленькою містифікацією в моєму смаку".

Когда царь Давид умер, на его место встал царь Соломон. Однажды Соломон увидел сон. Во сне был Господь, который пообещал выполнить любую его Соломон пожелал не богатства и власти, а мудрости, чтобы справедливо управлять народом.

С тех пор Соломон стал мудрейшим из людей. Это доказывает один случай.

Две женщины заспорили между собой, кому принадлежит ребенок. Просто у одной он погиб, и она подложила своего ребенка к другой женщине, а себе забрала живого. Но настоящая мать смогла добиться суда царя.

Тогда царь Соломон приказал разрубить ребенка, чтобы каждой женщине досталась половина. Обманщица согласилось, чтобы ребенка убили, а мать стала просить царя, что лучше путь ребенок достанется другой, но он останется жив. Соломону сразу стало понятно, кто настоящая мать. Ребенок вернулся к ней, а обманщица была наказана.