Тема стихотворения "Волга" - описание Волги и чувств лирического героя. Это предмет изображения, взятый для описания. Идея стихотворения - прославление Волги как части родной страны России. Идейно -тематическое содержание стихотворения раскрывается через художественно-изобразительные средства: красочные эпитеты: малиновою ранью, расслабленная ленью ...река; метафоры: молчанье реки, грусть уносится; она (Волга) понимает, принимает, не замечает, не обещает, не отдаёт; гипербола: а я без Волги просто не могу; антитезы: волненья...тишины; и тишь, и гам. Поэт олицетворяет Волгу:
Она своих трудов не замечает.
Суда качает и ломает лёд.
И ничего зазря не обещает,
И ничего легко не отдаёт.
Употребление психологического параллелизма сближает стихотворение с народно-песенной поэзией показать внутреннее состояние лирического героя: обида, беда, грусть.
В стихотворении "Волга" поэт Андрей Дементьев выражает безмерную любовь к родной земле, всему, что окружает его лирического героя. Река Волга для него очень много значит, ведь с её берегов "начинается Россия".
Найсвідомішим серед кріпаків виступає Прокіп. Він не тільки мріє про волю, він розуміє, що за волю треба боротися, і в цьому переконує і Назара, й Устину. Він перший насмілюється підняти руку на захист людських прав. „Годі, пані, годі... Цього вже не буде! Годі!” — твердо заявляє він панночці, яка підняла руку на бабусю.
Оптимізм — одна з рис характеру Прокопа. Він людяний, добрий, справедливий, щирий у ставленні до людей. Прокопа за непокірливість віддають у солдати.
В образі Прокопа письменниця показала тип кріпака-протестанта.
Рішучим і вольовим протестантом виступає і панський візник Назар. Зростає він у тяжких умовах, проте завжди веселий, жартівливий. Він ненавидить кріпацтво і мріє вирватись з нього втечею.
І Прокіп, і Назар, і дружина Назара Катря—це люди, які не миряться з своїм становищем і шукають шляхів для звільнення від рабства.
Крім жорстоких і бездушних панів, письменниця в своїй повісті показує нам і пана „доброго”, типового пана-ліберала, яким виступає полковий лікар, чоловік панночки.
Образ пана-ліберала вона подає в розвитку. Спочатку це гордий лікар, щасливий жених панночки, а потім безвільний, покірний, „квач”, „дурень”, „не б'є, не лає, та нічим і не дбає”.
Реалізм і народність, художня майстерність і багатство мови зробили повість Марка Вовчка „Інститутка” найкращим антикріпосницьким твором.
Тема стихотворения "Волга" - описание Волги и чувств лирического героя. Это предмет изображения, взятый для описания. Идея стихотворения - прославление Волги как части родной страны России. Идейно -тематическое содержание стихотворения раскрывается через художественно-изобразительные средства: красочные эпитеты: малиновою ранью, расслабленная ленью ...река; метафоры: молчанье реки, грусть уносится; она (Волга) понимает, принимает, не замечает, не обещает, не отдаёт; гипербола: а я без Волги просто не могу; антитезы: волненья...тишины; и тишь, и гам. Поэт олицетворяет Волгу:
Она своих трудов не замечает.
Суда качает и ломает лёд.
И ничего зазря не обещает,
И ничего легко не отдаёт.
Употребление психологического параллелизма сближает стихотворение с народно-песенной поэзией показать внутреннее состояние лирического героя: обида, беда, грусть.
В стихотворении "Волга" поэт Андрей Дементьев выражает безмерную любовь к родной земле, всему, что окружает его лирического героя. Река Волга для него очень много значит, ведь с её берегов "начинается Россия".
Объяснение:
Найсвідомішим серед кріпаків виступає Прокіп. Він не тільки мріє про волю, він розуміє, що за волю треба боротися, і в цьому переконує і Назара, й Устину. Він перший насмілюється підняти руку на захист людських прав. „Годі, пані, годі... Цього вже не буде! Годі!” — твердо заявляє він панночці, яка підняла руку на бабусю.
Оптимізм — одна з рис характеру Прокопа. Він людяний, добрий, справедливий, щирий у ставленні до людей. Прокопа за непокірливість віддають у солдати.
В образі Прокопа письменниця показала тип кріпака-протестанта.
Рішучим і вольовим протестантом виступає і панський візник Назар. Зростає він у тяжких умовах, проте завжди веселий, жартівливий. Він ненавидить кріпацтво і мріє вирватись з нього втечею.
І Прокіп, і Назар, і дружина Назара Катря—це люди, які не миряться з своїм становищем і шукають шляхів для звільнення від рабства.
Крім жорстоких і бездушних панів, письменниця в своїй повісті показує нам і пана „доброго”, типового пана-ліберала, яким виступає полковий лікар, чоловік панночки.
Образ пана-ліберала вона подає в розвитку. Спочатку це гордий лікар, щасливий жених панночки, а потім безвільний, покірний, „квач”, „дурень”, „не б'є, не лає, та нічим і не дбає”.
Реалізм і народність, художня майстерність і багатство мови зробили повість Марка Вовчка „Інститутка” найкращим антикріпосницьким твором.
Объяснение: