«Судьба человека» изображает одно из проявлений русского национального характера – русского солдата. Главный герой произведения, Андрей Соколов, говорит о войне: «Ну, и мне там пришлось, браток, хлебнуть горюшка по ноздри и выше».
Этот герой русский человек, живший в деревне и с молоком матери впитавший народные представления и морали и нравственности. Главный критерий для Соколова - чтобы все в жизни было «не хуже, чем у людей». И рассказ Соколова о своей судьбе подчеркивает, что герой и его семья – самые типичные, самые обыкновенные, каких в СССР было большинство. И тем ценнее свойства его натуры, которые говорят о достоинствах русского характера в целом.В рассказе «Судьба человека» писатель сумел передать свою любовь к нашим соотечественникам, сострадание к ним, перенесшим тяготы военного времени, и неугасимую веру в нравственную силу нашего народа. Для М.А.Шолохова истоки героизма русского характера – в чувстве собственного достоинства, в богатстве души, в выдержке и несгибаемости характера. Это рассказ не о конкретном русском солдате, а о человеке, вынесшем страшные, жестокие испытания судьбы и не утратив при этом душевной доброты и сострадания.
Як варіант, можна схарактеризувати Софі з твору "Мандрівний замок Хаула" у такий б:
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.
Объяснение:
«Судьба человека» изображает одно из проявлений русского национального характера – русского солдата. Главный герой произведения, Андрей Соколов, говорит о войне: «Ну, и мне там пришлось, браток, хлебнуть горюшка по ноздри и выше».
Этот герой русский человек, живший в деревне и с молоком матери впитавший народные представления и морали и нравственности. Главный критерий для Соколова - чтобы все в жизни было «не хуже, чем у людей». И рассказ Соколова о своей судьбе подчеркивает, что герой и его семья – самые типичные, самые обыкновенные, каких в СССР было большинство. И тем ценнее свойства его натуры, которые говорят о достоинствах русского характера в целом.В рассказе «Судьба человека» писатель сумел передать свою любовь к нашим соотечественникам, сострадание к ним, перенесшим тяготы военного времени, и неугасимую веру в нравственную силу нашего народа. Для М.А.Шолохова истоки героизма русского характера – в чувстве собственного достоинства, в богатстве души, в выдержке и несгибаемости характера. Это рассказ не о конкретном русском солдате, а о человеке, вынесшем страшные, жестокие испытания судьбы и не утратив при этом душевной доброты и сострадания.
Як варіант, можна схарактеризувати Софі з твору "Мандрівний замок Хаула" у такий б:
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.