СТИЛЬ ПИСАТЕЛЯ – Средства сатирической типизации:.«Ситуация ревизора» это ситуация страха, влекущая за собой саморазоблачение и взаиморазоблачение персонажей..Речевые характеристики: а) Крылатые выражения («легкость мысли необыкновенная», "да", сказали мы с Петром Иванычем» и проч.), б) Алогизмы («больные выздоравливают, как мухи»), в) Гипербола в сцене вранья Хлестакова (арбуз в семьсот рублей, суп в кастрюльке из Парижа, одних курьеров и т. д.)..Говорящие фамилии (Ляпкин-Тяпкин, Держиморда)..Комичные ситуации (падение Бобчинского, Городничий надевает футляр вместо шляпы)..Парные персонажи (Бобчинский и Добчинский). Любовная интрига носит пародийно-комический характер..Непосредственное выражение авторской позиции: а) Замечания для господ актеров: «Особенно должны обратить внимание на последнюю сцену. Последнее произнесенное слово должно произвесть... потрясение на всех разом, вдруг», б) Авторские ремарки («в сторону», «в размышлении», «поднося бумажки», «принимая деньги»), в) Немая сцена дана в виде описательного текста. Ее смысл: Божий суд, суд истории над чиновниками, авторский суд. Хотя Гоголь точно не определяет смысл сцены в тексте, очевидно, что ее идея связана с неотвратимостью возмездия и с верой автора в торжество справедливости.
Краткое содержание: В одном департаменте служит чиновник «низенького роста, несколько рябоват, несколько рыжеват, несколько даже на вид подслеповат, с небольшой лысиной на лбу, с морщинами по обеим сторонам щек и цветом лица, что называется геморроидальным» Акакий Акакиевич Башмачкин (при рождении ему долго выбирали имя, но имена попадались очень странные Хоздазад, Варахасий, Павсикахий и проч., так что назвали его в честь отца). В департаменте на протяжении многих лет он исполнял одну должность чиновник для письма. Никто на работе его не уважает, молодые смеются и издеваются над ним. Акакий Акакиевич человек безответный, но служит «с любовью», у него есть даже собственные любимые буквы. Он не может ничего, кроме механического переписывания документов. Акакий Акакиевич всегда плохо одет: «вицмундир... не зеленого, а какого-то рыжевато-мучного цвета, к которому все время что-нибудь липнет», не обращает внимания и на еду. Все мысли о ровных строчках. Не позволяет себе никаких развлечений. Акакий Акакиевич был бы вполне доволен своим жребием, если бы не холод (у него износилась старая шинель, предмет насмешек товарищей). Петрович непреклонен. Акакий Акакиевич начинает собирать средства на пошив новой шинели (40 руб. он накопил за несколько лет, откладывая по грошу с каждого истрачиваемого рубля), устанавливает себе режим строжайшей экономии «изгнать употребление чаю по
За всіх часів кожен народ мріяв про сильного, сміливого та розумного захисника. Саме тому в міфах різних народів з'являлися герої, завжди готові прийти на до скривдженим та беззахисним. Давні греки, або елліни, як вони себе називали, також мали свого уславленого героя. Ним був Геракл.
Геракл — син бога Зевса та смертної земної жінки Алкмени. Того дня, коли Геракл мав з'явитися на світ, Зевс заприсягнувся на зібранні богів, що немовля із його потомків, яке народиться цього дня перше, володарюватиме над Мікенами й іншими народами. Але дружина Зевса Гера пішла на хитрість. Вона затримала народження Геракла і прискорила появу Еврисфея. Так помстилася Гера Зевсові за його зраду. А спокутувати цей гріх довелося Гераклу. Щоб стати безсмертним, він змушений був служити слабкому, кволому боягузу впродовж дванадцяти років та здійснити дванадцять подвигів (два з них Еврисфей не зарахував). Геракл: дістав шкуру немейського лева, вбив лернейську гідру, вполював керинейську лань, приніс в Мікени ериманфського вепра, очистив Авгієві стайні, перебив стимфалійських птахів, привів критського бика, перегнав у Мікени кобилиць Діомеда, здобув донькам Еврисфея пояс цариці амазонок Іпполіти, пригнав у Мікени череду корів велетня Геріона, приніс золоті яблука Гесперид, здійснив подорож у підземне царство, щоб привести Еврисфею його сторожа — пса Цербера.
Для здійснення цих подвигів потрібні були неабиякі сила, відвага, кмітливість. Гераклу й справді притаманні усі ці якості. До речі, ім'я "Геракл" означає "уславлений герой". Його подвиги стали улюбленою темою античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя надихали на творчість відомих скульпторів, художників.
Ім'я "Геракл" має ще одне значення: "завдяки Гері". Дійсно, все своє життя герой мав протистояти ненависті і заздрощам дружини Зевса і, мабуть, завдяки їй прославився. Шлях від героя до божества нелегкий. Але ж це є той шлях до ідеалу, якого так прагнули давні греки. Мені здається, що й кожен із нас має стати на цей шлях.
СТИЛЬ ПИСАТЕЛЯ – Средства сатирической типизации:.«Ситуация ревизора» это ситуация страха, влекущая за собой саморазоблачение и взаиморазоблачение персонажей..Речевые характеристики: а) Крылатые выражения («легкость мысли необыкновенная», "да", сказали мы с Петром Иванычем» и проч.), б) Алогизмы («больные выздоравливают, как мухи»), в) Гипербола в сцене вранья Хлестакова (арбуз в семьсот рублей, суп в кастрюльке из Парижа, одних курьеров и т. д.)..Говорящие фамилии (Ляпкин-Тяпкин, Держиморда)..Комичные ситуации (падение Бобчинского, Городничий надевает футляр вместо шляпы)..Парные персонажи (Бобчинский и Добчинский). Любовная интрига носит пародийно-комический характер..Непосредственное выражение авторской позиции: а) Замечания для господ актеров: «Особенно должны обратить внимание на последнюю сцену. Последнее произнесенное слово должно произвесть... потрясение на всех разом, вдруг», б) Авторские ремарки («в сторону», «в размышлении», «поднося бумажки», «принимая деньги»), в) Немая сцена дана в виде описательного текста. Ее смысл: Божий суд, суд истории над чиновниками, авторский суд. Хотя Гоголь точно не определяет смысл сцены в тексте, очевидно, что ее идея связана с неотвратимостью возмездия и с верой автора в торжество справедливости.
Краткое содержание: В одном департаменте служит чиновник «низенького роста, несколько рябоват, несколько рыжеват, несколько даже на вид подслеповат, с небольшой лысиной на лбу, с морщинами по обеим сторонам щек и цветом лица, что называется геморроидальным» Акакий Акакиевич Башмачкин (при рождении ему долго выбирали имя, но имена попадались очень странные Хоздазад, Варахасий, Павсикахий и проч., так что назвали его в честь отца). В департаменте на протяжении многих лет он исполнял одну должность чиновник для письма. Никто на работе его не уважает, молодые смеются и издеваются над ним. Акакий Акакиевич человек безответный, но служит «с любовью», у него есть даже собственные любимые буквы. Он не может ничего, кроме механического переписывания документов. Акакий Акакиевич всегда плохо одет: «вицмундир... не зеленого, а какого-то рыжевато-мучного цвета, к которому все время что-нибудь липнет», не обращает внимания и на еду. Все мысли о ровных строчках. Не позволяет себе никаких развлечений. Акакий Акакиевич был бы вполне доволен своим жребием, если бы не холод (у него износилась старая шинель, предмет насмешек товарищей). Петрович непреклонен. Акакий Акакиевич начинает собирать средства на пошив новой шинели (40 руб. он накопил за несколько лет, откладывая по грошу с каждого истрачиваемого рубля), устанавливает себе режим строжайшей экономии «изгнать употребление чаю по
Объяснение:
вот так вот
За всіх часів кожен народ мріяв про сильного, сміливого та розумного захисника. Саме тому в міфах різних народів з'являлися герої, завжди готові прийти на до скривдженим та беззахисним. Давні греки, або елліни, як вони себе називали, також мали свого уславленого героя. Ним був Геракл.
Геракл — син бога Зевса та смертної земної жінки Алкмени. Того дня, коли Геракл мав з'явитися на світ, Зевс заприсягнувся на зібранні богів, що немовля із його потомків, яке народиться цього дня перше, володарюватиме над Мікенами й іншими народами. Але дружина Зевса Гера пішла на хитрість. Вона затримала народження Геракла і прискорила появу Еврисфея. Так помстилася Гера Зевсові за його зраду. А спокутувати цей гріх довелося Гераклу. Щоб стати безсмертним, він змушений був служити слабкому, кволому боягузу впродовж дванадцяти років та здійснити дванадцять подвигів (два з них Еврисфей не зарахував). Геракл: дістав шкуру немейського лева, вбив лернейську гідру, вполював керинейську лань, приніс в Мікени ериманфського вепра, очистив Авгієві стайні, перебив стимфалійських птахів, привів критського бика, перегнав у Мікени кобилиць Діомеда, здобув донькам Еврисфея пояс цариці амазонок Іпполіти, пригнав у Мікени череду корів велетня Геріона, приніс золоті яблука Гесперид, здійснив подорож у підземне царство, щоб привести Еврисфею його сторожа — пса Цербера.
Для здійснення цих подвигів потрібні були неабиякі сила, відвага, кмітливість. Гераклу й справді притаманні усі ці якості. До речі, ім'я "Геракл" означає "уславлений герой". Його подвиги стали улюбленою темою античного мистецтва. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. Епізоди з життя героя надихали на творчість відомих скульпторів, художників.
Ім'я "Геракл" має ще одне значення: "завдяки Гері". Дійсно, все своє життя герой мав протистояти ненависті і заздрощам дружини Зевса і, мабуть, завдяки їй прославився. Шлях від героя до божества нелегкий. Але ж це є той шлях до ідеалу, якого так прагнули давні греки. Мені здається, що й кожен із нас має стати на цей шлях.
Объяснение: