У нас с братом, когда созревают одуванчики, была с ним постоянная забава. Бывало, идём куда-нибудь на свой промысел – он впереди, я в пяту.
- Серёжа, - позову я его деловито.
Он оглянется, а я фукну ему одуванчиком прямо в лицо. За это он начнёт меня подкарауливать и тоже, как зазеваешься, фукнет. И так мы эти неинтересные цветы срывали только для забавы. Но раз мне удалось сделать открытие.
Мы жили в деревне, под окном у нас был луг, весь золотой от множества цветущих одуванчиков. Это было очень красиво. Все говорили: «Очень красиво! Луг золотой». Однажды я рано встал удить рыбу и заметил, что луг был не золотой, а зелёный. Когда же я возвращался около полудня домой, луг был опять весь золотой. Я стал наблюдать. К вечеру луг опять позеленел. Тогда я пошёл, отыскал одуванчик, и оказалось, что он сжал свои лепестки, как все равно если у нас пальцы со стороны ладони были жёлтые и, сжав кулак, мы закрыли бы жёлтое. Утром, когда солнце взошло, я видел, как одуванчики раскрывают свои ладони, и от этого луг становится опять золотым.
С тех пор одуванчик стал для нас одним из самых интересных цветов, потому что они спать ложились вместе с нами, детьми, и вместе с нами вставали.
• Каким настроением проникнут весь рассказ? Почему?
• Как бы вы охарактеризовали взаимоотношения братьев? Какие слова, выражения из текста
это понять?
• Как построен рассказ? Как в нём развивается действие?
• Определите тему и основную мысль рассказа. Прокомментируйте название рассказа.
ідеалом тихого життя на лоні природи склалося перший значний твір Вергілія, його збірка - «Буколіки» (близько 42 - 39 рр.). відтворює жанр пастуших ідилій Феокріта. Вводячи в римську літературу буколічний жанр, Вергілій слідує ще поетичної лінії неотериков, орієнтації на еллінізму поезію, але ставлення його до пастушачої тематиці значно відрізняється від установок Феокрита
«Буколіки», які складалися в один з найгостріших моментів громадянської війни, знаменували втеча з дійсності в ідеальний світ «аркадцев», що віддаються любові і поезії. Цей світ вільний від тих вад, в яких моралісти кінця республіки дорікали римське суспільство, від прагнення до багатства і влади, але він вільний і від всяких громадянських обов'язків. Вергілій ставиться до цього світу з повним співчуттям. Пастухи Вергілія - ??абсолютно умовні фігури для проголошення ніжних і чутливих віршів на будь-яку тему
Характерна для Феокрита іронічна подача любовного томління замінена напруженої емоцією пристрасті ..
ответ:Прочитайте текст. Выполните задания.
М. ПРИШВИН
ЗОЛОТОЙ ЛУГ
У нас с братом, когда созревают одуванчики, была с ним постоянная забава. Бывало, идём куда-нибудь на свой промысел – он впереди, я в пяту.
- Серёжа, - позову я его деловито.
Он оглянется, а я фукну ему одуванчиком прямо в лицо. За это он начнёт меня подкарауливать и тоже, как зазеваешься, фукнет. И так мы эти неинтересные цветы срывали только для забавы. Но раз мне удалось сделать открытие.
Мы жили в деревне, под окном у нас был луг, весь золотой от множества цветущих одуванчиков. Это было очень красиво. Все говорили: «Очень красиво! Луг золотой». Однажды я рано встал удить рыбу и заметил, что луг был не золотой, а зелёный. Когда же я возвращался около полудня домой, луг был опять весь золотой. Я стал наблюдать. К вечеру луг опять позеленел. Тогда я пошёл, отыскал одуванчик, и оказалось, что он сжал свои лепестки, как все равно если у нас пальцы со стороны ладони были жёлтые и, сжав кулак, мы закрыли бы жёлтое. Утром, когда солнце взошло, я видел, как одуванчики раскрывают свои ладони, и от этого луг становится опять золотым.
С тех пор одуванчик стал для нас одним из самых интересных цветов, потому что они спать ложились вместе с нами, детьми, и вместе с нами вставали.
• Каким настроением проникнут весь рассказ? Почему?
• Как бы вы охарактеризовали взаимоотношения братьев? Какие слова, выражения из текста
это понять?
• Как построен рассказ? Как в нём развивается действие?
• Определите тему и основную мысль рассказа. Прокомментируйте название рассказа.
Объяснение:
нету
Найбільш прославлений поет імператорського Риму.
ідеалом тихого життя на лоні природи склалося перший значний твір Вергілія, його збірка - «Буколіки» (близько 42 - 39 рр.). відтворює жанр пастуших ідилій Феокріта. Вводячи в римську літературу буколічний жанр, Вергілій слідує ще поетичної лінії неотериков, орієнтації на еллінізму поезію, але ставлення його до пастушачої тематиці значно відрізняється від установок Феокрита
«Буколіки», які складалися в один з найгостріших моментів громадянської війни, знаменували втеча з дійсності в ідеальний світ «аркадцев», що віддаються любові і поезії. Цей світ вільний від тих вад, в яких моралісти кінця республіки дорікали римське суспільство, від прагнення до багатства і влади, але він вільний і від всяких громадянських обов'язків. Вергілій ставиться до цього світу з повним співчуттям. Пастухи Вергілія - ??абсолютно умовні фігури для проголошення ніжних і чутливих віршів на будь-яку тему
Характерна для Феокрита іронічна подача любовного томління замінена напруженої емоцією пристрасті ..
Правильно?