«Бузкові дівчата» Марти Холл Келлі — це трагедія Другої світової війни, переплавлена у жіночих серцях на історії любові. Історії настільки щемні, проникливі, відважні й моторошні своєю правдивістю, що вам шалено хотітиметься уже з перших рядків роману аби все було добре. І все насправді буде добре, але зовсім не так, як вам того хотілося б.
Французький шарм у лещатах американського прагматизму, польська життєдайна безжурність у тенетах німецьких концтаборів, німецька затятість і послідовність у руйнівному пеклі вседозволеності.
Усього три історії. Кароліни і її серця, розтрощеного на друзки, мов тонкостінна порцеляна. Касі і її серця, дитячого й ніжного, загартованого пекельним болем нелюдських випробувань. Герти і її серця, рішучого й холодного, розшматованого гордістю, амбіціями і невмінням відділити правду від кривди.
Усього три історії.
Але на них нанизано сотні інших доль, подій, історій, майстерно вписаних у діалоги, деталі, нібито несуттєві згадки, з яких і постає ось це величне й трагічне полотно Другої світової. Дивовижно людяне й жорстоке полотно, на якому ні слова про криваві безжальні бої, але яке пронизане болем безглуздих втрат.
Кароліна любить Поля, і це допомагає їй вижити.Кася любить жити, і це допомагає їй вижити.Герта любить себе, і це допомагає їй вижити.
Але це — дуже спрощений причинно-наслідковий зв’язок, у надра якого Марта Холл Келлі вплела безліч емоцій і переживань.
Ви плакатимете.
Плакатимете, коли Кароліна назавжди прощатиметься з Полем, щоб потім зустрітися знову і знову назавжди прощатися, і так раз у раз. Плакатимете, коли Касю та інших «кроликів» переховуватимуть від смерті подружки по табору, і коли усі разом вони збиратимуть кожну з них, як на весілля, на Дорогу Краси, щоб іти на розстріл красивими. Можливо, лише доля Герти не викличе сліз, хоча, хто знає, можливо суд над нею і її страхи й терзання зворушать ваше серце.
Зрештою, ви плакатимете від наскрізного щему, бо ця історія розказана настільки тонко і тендітно, яскраво й образно, переконливо й довершено, на одному диханні і без зайвих слів, що образи, порівняння, метафори назавжди закарбуються у ваше серце.
Ви станете іншими після того, як проживете сторінка за сторінкою життя «Бузкових дівчат». І це того варте.
Чацкий — небогатый дворянин, отказавшийся от военной службы. Почему же он “не служит и в том пользы не находит”? Он так отвечает: “Служить бы рад, прислуживаться тошно”. По его мнению, надо служить “делу, а не лицам”, “не требуя ни мест, ни чин”. Верность в дружбе, горячая искренность в любви привлекают нас в Чацком. Он выступает против московских “ тузов ”, которые живут “на старших глядя”, ценят лишь богатство и чин, боятся правды и просвещения. В диалоге Фамусова и Чацкого Фамусов осуждает Чацкого за то, что он “с эдаким умом...”, а Чацкий отвечает: “А судьи кто?”. Смысл этих слов подразумевает: как они могут осуждать его, когда сами:
...Сужденья черпают из забытых газет
Времен Очаковских и покоренъя Крыма...
Поют всё песнь одну и ту же...
Что старее, то хуже.
Чацкий задает вопросы:
..Где, укажите нам, отечества отцы?..
...Не эти ли грабительством богаты?..
Чацкий осуждает их, говорит им правду в лицо, ему противно находиться в их обществе.
«Бузкові дівчата» Марти Холл Келлі — це трагедія Другої світової війни, переплавлена у жіночих серцях на історії любові. Історії настільки щемні, проникливі, відважні й моторошні своєю правдивістю, що вам шалено хотітиметься уже з перших рядків роману аби все було добре. І все насправді буде добре, але зовсім не так, як вам того хотілося б.
Французький шарм у лещатах американського прагматизму, польська життєдайна безжурність у тенетах німецьких концтаборів, німецька затятість і послідовність у руйнівному пеклі вседозволеності.
Усього три історії. Кароліни і її серця, розтрощеного на друзки, мов тонкостінна порцеляна. Касі і її серця, дитячого й ніжного, загартованого пекельним болем нелюдських випробувань. Герти і її серця, рішучого й холодного, розшматованого гордістю, амбіціями і невмінням відділити правду від кривди.
Усього три історії.
Але на них нанизано сотні інших доль, подій, історій, майстерно вписаних у діалоги, деталі, нібито несуттєві згадки, з яких і постає ось це величне й трагічне полотно Другої світової. Дивовижно людяне й жорстоке полотно, на якому ні слова про криваві безжальні бої, але яке пронизане болем безглуздих втрат.
Кароліна любить Поля, і це допомагає їй вижити.Кася любить жити, і це допомагає їй вижити.Герта любить себе, і це допомагає їй вижити.
Але це — дуже спрощений причинно-наслідковий зв’язок, у надра якого Марта Холл Келлі вплела безліч емоцій і переживань.
Ви плакатимете.
Плакатимете, коли Кароліна назавжди прощатиметься з Полем, щоб потім зустрітися знову і знову назавжди прощатися, і так раз у раз. Плакатимете, коли Касю та інших «кроликів» переховуватимуть від смерті подружки по табору, і коли усі разом вони збиратимуть кожну з них, як на весілля, на Дорогу Краси, щоб іти на розстріл красивими. Можливо, лише доля Герти не викличе сліз, хоча, хто знає, можливо суд над нею і її страхи й терзання зворушать ваше серце.
Зрештою, ви плакатимете від наскрізного щему, бо ця історія розказана настільки тонко і тендітно, яскраво й образно, переконливо й довершено, на одному диханні і без зайвих слів, що образи, порівняння, метафори назавжди закарбуються у ваше серце.
Ви станете іншими після того, як проживете сторінка за сторінкою життя «Бузкових дівчат». І це того варте.
АЛІНА АКУЛЕНКО
Объяснение:
...Сужденья черпают из забытых газет
Времен Очаковских и покоренъя Крыма...
Поют всё песнь одну и ту же...
Что старее, то хуже.
Чацкий задает вопросы:
..Где, укажите нам, отечества отцы?..
...Не эти ли грабительством богаты?..
Чацкий осуждает их, говорит им правду в лицо, ему противно находиться в их обществе.