Выпишите слова которые не соответствуют указанные модели сделать правильно морфемный разбор этих слов приставка корень окончание о ком обед озноб корень суффикс и окончание а курица умница​

Том Сойер – предприимчивый, игривый мальчишка, настоящий хвастун, обожающий красоваться перед другими ребятами. Исходя из намёков Твена, Тому примерно 12 лет. Том олицетворяет собой беспечность и замечательный мир детства середины XIX века. Его лучшие друзья – Джо Гарпер и Гекльберри Финн. Когда-то был влюблен в Эмми Лоренс, но позже её место в сердце Тома заняла Ребекка Тетчер (Бекки) . У него есть сводный брат Сид, двоюродная сестра Мери и тётя Полли. Том сын покойной сестры тети Полли. Несмотря на непоседливый характер, Том очень много читает, предпочтение отдает Совсем иначе дело обстоит с ближайшим другом Тома, Геком Финном. Он сын местного пьяницы, которому нет никакого дела до ребенка. Гека никто не заставляет ходить в школу. Он полностью предоставлен сам себе. Мальчишке чуждо притворство, а все условности цивилизованной жизни просто невыносимы. Для Гека главное — быть свободным, всегда и во всем. «Ему не надо было ни мыться, ни надевать чистое платье, а ругаться он умел удивительно. Словом, у него было все, что делает жизнь прекрасной» , — заключает писатель. Гека бесспорно привлекают занимательные игры, выдумываемые Томом, но дороже всего Геку личная свобода и независимость. Утратив их, он чувствует себя не в своей тарелке, и именно ради того, чтобы вновь обрести их, Гек во втором романе уже один предпринимает опасное путешествие, навсегда покидая родной город. В благодарность за от мести индейца Джо вдова Дуглас взяла Гека на воспитание. Слуги вдовы умывали его, причесывали гребнем и щеткой, каждую ночь укладывали его на отвратительно чистые простыни. Ему приходилось есть при ножа и вилки и посещать церковь. Несчастный Гек выдержал лишь три недели и исчез. Его искали, но без Тома вряд ли смогли бы найти. Тому удается перехитрить простодушного Гека и вернуть его на какое-то время к вдове. Тогда Гек мистифицирует собственную гибель. Сам же садится в челнок и плывет по течению. Во время путешествия Гек тоже переживает немало приключений, проявляет находчивость и смекалку, но уже не от скуки и желания поразвлечься, как раньше, а в силу жизненной необходимости, прежде всего ради беглого негра Джима. Именно Гека думать о других делает его образ особенно привлекательным. Наверное, поэтому сам Марк Твен видел в нем героя XX века, когда, с точки зрения писателя, уже не будет расовых предрассудков, нищеты и несправедливости. литературе.

Рід літератури: ліро-епос. Жанр «Кавказ»: сатирична поема з елементами лірики та героїки («...огниста інвектива проти «темного царства» (І. Франко). Тема «Кавказ»: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Ідея «Кавказ»: «Борітеся — поборете!» — заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схва­лення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу; Композиція «Кавказ»: твір написаний у формі викривального ліричного монологу, сповненого ора­торських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичайної пристрасної сили. Це цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер та ступінь поетової пристрасті. Уся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках. Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея. Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивно­сті простого люду у зв’язку з цим. Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця. Розв’язка: інтимний реквієм загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив «з московської чаші московську отруту». Зна­чить, його вбивця — царизм, а не горці. Примітки: Мова поеми наповнена гіперболами, використаними у градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хор­там, і гончим, і псарям». Шевченко протиставляє цареві справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг вели­чезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і розду­мів. Тому мова твору афористична і лаконічна. Значна частина сатири напи­сана чотиристопним  ямбом

Объяснение: