Bсвоем творчестве, отличаемом экспрессией и грубостью, В. В. Маяковский громогласно воспевал коммунизм и октябрьскую революцию. Считаемый одним из литературных идеологов революции, он также часто нарушал общепринятые поэтические каноны и отстаивал новые веяния. Чувственные лирические произведения он писал редко. Однако каждое такое стихотворение выходило у В. В. Маяковского на удивление мелодичным и трогательным. Вопреки реакции критиков, «поэт революции» не боялся демонстрировать красоту окружающего мира и обнажать перед читателями свою душу.
Одни из произведений, поражающих своей нежностью, игривостью и наивностью является стихотворение «Тучкины штучки», написанное в 1917 году и позже опубликованное в его сборнике «Для детков».
По звучанию стихотворение напоминает детскую считалочку. При этом короткое двенадцатистрочное стихотворение разделено на шесть дистихов с парной рифмой. Размер стихотворения – шестистопный ямб.
Лирический герой произведения разглядывает тучи, мирно плывущие по небу. Он явно обладает ярким воображением, поскольку на небе ему удается разглядеть очертания людей и животных. Если одна туча напоминает ему верблюда, то другая сравнивается со слоненком, рассыпающимся на множество более маленьких слонят. Остальные тучки, по мнению лирического героя, пугаются этого и таят, образуя что-то бесформенное.
В произведении автор использует множество средств выразительности, делающие его ярким, живым, напоминающим игру. Это сравнения (тучи сравниваются с людьми), олицетворения («солнце погналось»), метафоры («солнце – желтый жираф») и характерные для творчества В. В. Маяковского неологизмы («в небосинем лоне»).
В отличие от большинства произведений В. В. Маяковского, данное произведение не наделено моралью и глубоким смыслом. Поэт пытался передать читателю впечатления от увиденного и продемонстрировать красоту, спрятанную в обыденных вещах.
Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
Объяснение:
Bсвоем творчестве, отличаемом экспрессией и грубостью, В. В. Маяковский громогласно воспевал коммунизм и октябрьскую революцию. Считаемый одним из литературных идеологов революции, он также часто нарушал общепринятые поэтические каноны и отстаивал новые веяния. Чувственные лирические произведения он писал редко. Однако каждое такое стихотворение выходило у В. В. Маяковского на удивление мелодичным и трогательным. Вопреки реакции критиков, «поэт революции» не боялся демонстрировать красоту окружающего мира и обнажать перед читателями свою душу.
Одни из произведений, поражающих своей нежностью, игривостью и наивностью является стихотворение «Тучкины штучки», написанное в 1917 году и позже опубликованное в его сборнике «Для детков».
По звучанию стихотворение напоминает детскую считалочку. При этом короткое двенадцатистрочное стихотворение разделено на шесть дистихов с парной рифмой. Размер стихотворения – шестистопный ямб.
Лирический герой произведения разглядывает тучи, мирно плывущие по небу. Он явно обладает ярким воображением, поскольку на небе ему удается разглядеть очертания людей и животных. Если одна туча напоминает ему верблюда, то другая сравнивается со слоненком, рассыпающимся на множество более маленьких слонят. Остальные тучки, по мнению лирического героя, пугаются этого и таят, образуя что-то бесформенное.
В произведении автор использует множество средств выразительности, делающие его ярким, живым, напоминающим игру. Это сравнения (тучи сравниваются с людьми), олицетворения («солнце погналось»), метафоры («солнце – желтый жираф») и характерные для творчества В. В. Маяковского неологизмы («в небосинем лоне»).
В отличие от большинства произведений В. В. Маяковского, данное произведение не наделено моралью и глубоким смыслом. Поэт пытался передать читателю впечатления от увиденного и продемонстрировать красоту, спрятанную в обыденных вещах.
Відповідь:
Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
Пояснення:
Будь-ласка))