Всамом деле, что было бы с нами, если бы вместо удобного правила: "чин чина почитай",ввелось употребление другого.например: "ум ума почитай" нада обьеснить эту цитату.​

Відповідь:

добрий

людяний

гуманний

лагідний

співчутливий, небайдужий

уважний та пильний до природи, вміє бачити красу навколо себе

сором’язливий

розумний

допитливий (цікавиться усіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи)

смирний

слухняний по відношенню до матері

з повагою та бережливістю ставиться до природи

дбайливий

старанний

відмінно навчається у школі (до випадку з малюванням дятела замість горщика)

рішучий, впертий (вміє відстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти)

щирий

щедрий

незлопам’ятний (з легкістю забув образу на Федька Тойкала, який його вдарив за, нібито, зраду)

вдячний

здатний стати справжнім, вірним другом, але поки що не знайшов собі приятеля серед однолітків, адже вони, так само як і дорослі, вважають його диваком

Пояснення:

Да, можно. Автор стремится передать читателям ощущение гнетущего, жуткого страха, когда сознание отказывается воспринимать действительность:

Ты прижал к вискам ладони,

Ты забыл, забыл, забыл,

Как траву щипали кони,

Что в ночное ты водил.

Смерть грохочет в перепонках,

И далёк, далёк, далёк

Вечер тот и та девчонка,

Что любил ты и берёг.

И друзей и близких лица,

Дом родной, сучок в стене...

Но властный голос долга словно разрывает пелену животного страха, окутавшего сознание:

Нет, боец, ничком молиться

Не годится на войне.

Нет, товарищ, зло и гордо,

Как закон велит бойцу,

Смерть встречай лицом к лицу,

И хотя бы плюнь ей в морду,

Если всё пришло к концу...