1глава)Вскоре Онегин получает известие о том, что при смерти находится его дядя, желающий оставить племяннику наследство. Приехав в деревню, Онегин узнает, что дядя уже скончался, а он стал "заводов, вод, лесов, земель хозяин полный.
2глава)Ольга предстает в произведении провинциальной барышней, дочерью покойного бригадира Дмитрия Ларина. Мать сестер в свое время была выдана замуж не по любви, а по расчету: ее увезли в деревню, где она первоначально плакала, а потом смирилась, освоилась в доме и стала заниматься хозяйством. В семействе почитали старинные обряды, в пост отказывались от мясных и молочных продуктов, на Масленицу пекли блины.
3глава)Татьяна была старшей дочерью помещиков Лариных. Она была серьезной и скромной девушкой. Ей несвойственно лицемерие и кокетство. С детства она зачитывалась любовными романами и переживала романтические чувства вместе с героями.
Увидев Евгения Онегина, Татьяна влюбилась с первого взгляда. Она сразу поняла, что это герой ее романа, что с ним она готова провести всю жизнь.
Девушка была очень впечатлительной. Любовь пробуждала в ней болезненные чувства. Она все время была, как в горячке, в бреду.
Набравшись смелости, Татьяна написала Евгению письмо с признанием, но парень не разделил ее чувств. Для него она была слишком проста и скромна.
Леся Українка-геніальна поетеса, видатна особистість та сильна духом людина, яка зробила величезний внесок у розвиток літератури. Всі її твори містять безліч філософських думок й змушують нас задуматися. Вона надихає мене долати всі перешкоди й ніколи не здаватися не зважаючи ні на що.
Серед усіх її творів мені найбільше подобається вірш під назвою «Contra Spem Spero», який у перекладі з латинської мови звучить як «без надії сподіваюсь». Його головною ідеєю є нескореність, бажання жити та надія на те, що скоро настане біла смуга у житті. Поетеса запевняє, що завжди треба вірити, знаходити краплю надії здавалося б в невирішуваних ситуаціях, і тоді всі негаразди буде легше пережити. Цей вірш звучить як гімн боротьби за гідне життя людини, за світло й надію. Він показує Лесю як людину, яка незважаючи на власний біль готова віддати все задля щастя свого народу.
Вона написала цю поезію будучи у віці 19 років, саме тоді, коли доля поставила її перед вибором: підкоритися важкій хворобі чи перемогти її. І вона вибрала другий варіант, яким би складним він не був. Заради щасливого життя вона ладна була пройти тернистий шлях, перенести всі випробування, і це було її життєвим кредо. Цей твір надає мені наснаги й сили духу та змушує мене цінувати життя й цей світ, якими б складними вони не здавалися, ніколи не опускати руки й проганяти погані думки, і завжди сподіватися на те, що згодом все буде добре.
.
Объяснение:
1глава)Вскоре Онегин получает известие о том, что при смерти находится его дядя, желающий оставить племяннику наследство. Приехав в деревню, Онегин узнает, что дядя уже скончался, а он стал "заводов, вод, лесов, земель хозяин полный.
2глава)Ольга предстает в произведении провинциальной барышней, дочерью покойного бригадира Дмитрия Ларина. Мать сестер в свое время была выдана замуж не по любви, а по расчету: ее увезли в деревню, где она первоначально плакала, а потом смирилась, освоилась в доме и стала заниматься хозяйством. В семействе почитали старинные обряды, в пост отказывались от мясных и молочных продуктов, на Масленицу пекли блины.
3глава)Татьяна была старшей дочерью помещиков Лариных. Она была серьезной и скромной девушкой. Ей несвойственно лицемерие и кокетство. С детства она зачитывалась любовными романами и переживала романтические чувства вместе с героями.
Увидев Евгения Онегина, Татьяна влюбилась с первого взгляда. Она сразу поняла, что это герой ее романа, что с ним она готова провести всю жизнь.
Девушка была очень впечатлительной. Любовь пробуждала в ней болезненные чувства. Она все время была, как в горячке, в бреду.
Набравшись смелости, Татьяна написала Евгению письмо с признанием, но парень не разделил ее чувств. Для него она была слишком проста и скромна.
Відповідь:
Моя улюблена поезія Лесі Українки
Леся Українка-геніальна поетеса, видатна особистість та сильна духом людина, яка зробила величезний внесок у розвиток літератури. Всі її твори містять безліч філософських думок й змушують нас задуматися. Вона надихає мене долати всі перешкоди й ніколи не здаватися не зважаючи ні на що.
Серед усіх її творів мені найбільше подобається вірш під назвою «Contra Spem Spero», який у перекладі з латинської мови звучить як «без надії сподіваюсь». Його головною ідеєю є нескореність, бажання жити та надія на те, що скоро настане біла смуга у житті. Поетеса запевняє, що завжди треба вірити, знаходити краплю надії здавалося б в невирішуваних ситуаціях, і тоді всі негаразди буде легше пережити. Цей вірш звучить як гімн боротьби за гідне життя людини, за світло й надію. Він показує Лесю як людину, яка незважаючи на власний біль готова віддати все задля щастя свого народу.
Вона написала цю поезію будучи у віці 19 років, саме тоді, коли доля поставила її перед вибором: підкоритися важкій хворобі чи перемогти її. І вона вибрала другий варіант, яким би складним він не був. Заради щасливого життя вона ладна була пройти тернистий шлях, перенести всі випробування, і це було її життєвим кредо. Цей твір надає мені наснаги й сили духу та змушує мене цінувати життя й цей світ, якими б складними вони не здавалися, ніколи не опускати руки й проганяти погані думки, і завжди сподіватися на те, що згодом все буде добре.
Пояснення: