Во по произведению Г. Дробиз "Мальчик".
1.Почему автор не дал своему герою имя?
2.Кто герой первой книги,которая так потрясла мальчика? Что больше удивило мальчика в этой книге?
3.Почему мальчик, став старше, сжег блокнот со своими стихами?
4.О чем мечтал мальчик, когда повзрослел, и чем закончились его мечты?
5.Почему Г.Дробиз дал название своему произведению «Мальчик
План романа А. С. Пушкина «Капитанская дочка» согласно текста каждой главы:
Детство и юность Петра Гринева, его отправка на службу. Дорога в Оренбургскую губернию. Проигрыш.
Буран в степи неизвестного путника.
Прибытие в Белгородскую крепость, знакомство с местными обычаями.
Зарождение любви к Маше Мироновой. Дуэль со Швабриным, ранение Гринева.
Решение Петра жениться на Маше. Письмо отцу.
Начало народных волнений, Пугачев у стен крепости.
Взятие Белгородской крепости штурмом, казнь супружеской четы Мироновых.
Помилование Петра Пугачевым.
Возвращение домой в Оренбург. Назначение Швабрина комендантом крепости. Болезнь Маши.
Известие о бедственном положении Маши Мироновой.
Возвращение Гринева в Белгородскую крепость ради Маши.
Подлое поведение Швабрина. Содержание Маши в неволе. Освобождение Маши и Петра.
Подавление народного восстания.
Арест Гринева по навету Швабрина, суд. Помилование Петра императрицей. Казнь Пугачева. Свадьба Гринева и Маши Мироновой.
Вступление:
я прочитала Роман А. С. Пушкина.
" Копитанская дочь "Главным героем этого романа является Пётр Гринев.происходят Александра Пушкина, действие которого происходит во время восстания Емельяна Пугачёва. Впервые опубликован без указания имени автора в 4-й книжке журнала «Современник», поступившей в продажу в последней декаде 1836 года.
Чим мені близький ліричний герой віршів Г. Гейне?
Чим мені близький ліричний герой віршів Г. Гейне? Чому нам всім співзвучні твори цього поета?
Більшість його віршів присвячена нерозділеному коханню. У віці сімнадцяти років Г. Гейне закохався у свою кузину Амалію, яка не відповіла взаємністю. Цьому присвячені перший і другий розділи збірки “Книги пісень”. Найвідомішим твором “Ліричного інтермеццо” є “На півнові кедр одинокий”:
На півночі кедр одинокий
В холодній стоїть вишині,
І, сніжною млою повитий,
Дрімає і мріє вві сні.
Він мріє про пальму чудову,
Що десь у східній землі
Самотньо і мовчки сумує
На спаленій сонцем скалі.
Цей вірш, здається, є надто коротким, щоб щось висловити. Але Г. Гейне цього було достатньо. У восьми строках він зміг передати весь біль, тяжкість, безпорадність свого стану, своє до нього ставлення. Не дивлячись на те, що далеко не кожному відомо про такий емоційний стан, в якому був поет, всім нам знайома ця глибина переживань.
З тим, про що писав Гейне, стикався кожний на різних етапах життя. Він писав не про події, а про почуття. Це болісне відчуття відкинення, відмовлення, не прийняття іншими відомо будь-кому. Ситуації у всіх абсолютно різні, але вірші Гейне однаково змушують відгукнутися найболючіші, найтемніші, найглибші почуття, які є у кожного з нас, але про які ми та інші люди навколо нас можуть навіть не здогадуватися.
Читаючи його твори, мимоволі замислюєшся, а чи варті оті душевні муки наших внутрішніх ресурсів? Чи правильніше було б пережити і відпустити, рухатися далі і шукати опору у собі самому, знайти сили бути джерелом світла для інших?