Сюжет произведения строится на жизни и чувствах мальчика Васи, главного героя, - у него умирает мать, а отец замыкается в своем горе, отворачиваясь от ребенка. Пытаясь как-то разнообразить жизнь, Вася начинает подолгу бродить по родному городу. Во время одной из таких прогулок он знакомится с нищими обитателями старой часовни – Валиком и Марусей, детьми пана Тыбурция. Именно они становятся его настоящими друзьями, через них он постигает действительность жизни, смотрит на нее совершенно с другой стороны. Для Валика и Маруси дружба с Васей была большой радостью. Вася часто приносил детям яблоки из своего сада, угощал лакомством, которому они никогда не видели. Он развлекал Марусю, рассказывал ей сказки, устраивал веселые игры. При появлении Васи девочка «каждый раз хлопала в ладони, и глаза ее блестели искренним интересом». Для Валика Вася был единым товарищем, которому он мог довериться. Для этих обездоленных детей сын судьи был светом в темном подземелье. Все тепло своей души он отдавал Валику и Маруси. Мальчик ощущал, что он нужен детям, его ждут, радушно встречают. Васю глубоко поразила тяжелая, голодная жизнь его маленьких друзей. Он искренне желал им чем-то сочувствовал, жалел. Он никак не мог понять, почему именно должен скрывать от других свою дружбу с Валиком и Марусей. То, как человек воспринимает других, раскрывает его собственную натуру. Вася - настоящий друг, который бескорыстно тем, кто этого нуждается в. Итак, правильно говорят, что человек сильный со своими друзьями. Трагическая смерть Маруси от тяжелой болезни становится не только этапом взросления Васи, но и неожиданно примиряет его с отцом.
Давно відійшли в минуле героїчні й прекрасні часи Давньої Еллади, але на згадку про них людям залишилися міфи, трагедії, вірші, героїчні поеми. Та залишаються в пам'яті людства славні герої Давньої Греції. Одним із них є титан Прометей.Мужній, сильний, волелюбний, він не може нікого залишити байдужим. Сміливий титан не злякався навіть самого Зевса і вирішив до людям. У цьому виявився його гуманізм і здатність до самопожертви в ім'я слабкіших від нього. Жодного стогону не зронив Прометей, зазнаючи нестерпних мук, жодного нарікання на свою долю. Мене дивує сила духу титана, його витримка і незламність. Своєю поведінкою Прометей зумів розбудити людський дух. Він не просто подарував людям вогонь, а навчив їх володарювати на землі, зрівняв їх з олімпійськими богами. Окрім того, Прометей пробудив у людині незгасне прагнення до знань. Недарма полум'я прометеєвого вогню завжди кличе до відкриття нового і підкорення невідомого, незвіданого. Образ Прометея, на мою думку, навчає цілеспрямованості на шляху до поставленої мети, вірності своїм ідеалам, любові до людей. А ще вселяє віру в те, що будь-яке зло буде покаране і добро й правда запанують на світі. Приємно, що від Прометея залишилася людям ще одна красива згадка — каблучки. Адже саме він почав носити залізний перстень із вправленим у нього каменем від скелі, де зазнавав невимовних мук. Як говорять легенди, у деяких областях Греції Прометея шанували як бога і становили на його честь дивовижне дійство — прометеї. Це було свято священного вогню, який запалювали в Академії (невеликому гаю, де любили розмірковувати філософи) і несли до Афін, щоб засвітити там нові вогні. Тому й живе на землі Прометеїв вогонь, що надихає людей на нові звершення.
Своєю поведінкою Прометей зумів розбудити людський дух. Він не просто подарував людям вогонь, а навчив їх володарювати на землі, зрівняв їх з олімпійськими богами. Окрім того, Прометей пробудив у людині незгасне прагнення до знань. Недарма полум'я прометеєвого вогню завжди кличе до відкриття нового і підкорення невідомого, незвіданого.
Образ Прометея, на мою думку, навчає цілеспрямованості на шляху до поставленої мети, вірності своїм ідеалам, любові до людей. А ще вселяє віру в те, що будь-яке зло буде покаране і добро й правда запанують на світі.
Приємно, що від Прометея залишилася людям ще одна красива згадка — каблучки. Адже саме він почав носити залізний перстень із вправленим у нього каменем від скелі, де зазнавав невимовних мук.
Як говорять легенди, у деяких областях Греції Прометея шанували як бога і становили на його честь дивовижне дійство — прометеї. Це було свято священного вогню, який запалювали в Академії (невеликому гаю, де любили розмірковувати філософи) і несли до Афін, щоб засвітити там нові вогні. Тому й живе на землі Прометеїв вогонь, що надихає людей на нові звершення.