Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя
Савел Прокофьевич-очень важный персонаж произведения «Гроза» Островского. Он представляет собой негативного персонажа, наряду с Кабанихой они символизируют «темное царство» городка, являясь его лидерами. Дикой является самодуром и представителем социального слоя купцов. Считает, что всех нужно затрагивать и брать нахрапом. По его мнению, брать это лучшее в жизни. Именно брать приносит ему наслаждение от жизни. Для него нет большей радости, чем унижение других людей. Для него нет личностей, он только себя ставит выше всех.Дикой не привык считаться с чужим мнением, для него есть только один путь и это путь, которым идет он.Я считаю что нет так как Дикой кроме себя никого не увожал считал себя выше других и т.д.
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя
Савел Прокофьевич-очень важный персонаж произведения «Гроза» Островского. Он представляет собой негативного персонажа, наряду с Кабанихой они символизируют «темное царство» городка, являясь его лидерами. Дикой является самодуром и представителем социального слоя купцов. Считает, что всех нужно затрагивать и брать нахрапом. По его мнению, брать это лучшее в жизни. Именно брать приносит ему наслаждение от жизни. Для него нет большей радости, чем унижение других людей. Для него нет личностей, он только себя ставит выше всех.Дикой не привык считаться с чужим мнением, для него есть только один путь и это путь, которым идет он.Я считаю что нет так как Дикой кроме себя никого не увожал считал себя выше других и т.д.
Объяснение: