Весна прийшла Пригріло весняне сонечко. Загомоніли струмочки, виткнулися перші голочки-травинки, забриніли сережки у берізок-сестричок. Пробудилась від сну земля. Сонечко торкнулося своїми теплими долонями верхівок дерев, з’явились перші листочки. Тягнуться до сонця своїми рученятами проліски. Поруч розпускається сон-трава, посміхаються ніжні фіалки. Мов килим, зеленіє травичка. Аж ось журавлиний ключ курличе у височині, повідомляючи про справжнє тепло. Чути спів дзвінкоголосого соловейка. Земля змінила своє вбрання. Все потопає у біло-рожевому цвітінні садів, повітря наповнене духмяним запахом. Життя навколо вирує. Як багато прекрасного, нового, незвичного несе весна! Написати переказ до цього тексту
“Смотрит ребенок и наблюдает острым и переимчивым взглядом, как и что делают взрослые, чему посвящают они утро. Ни одна мелочь, ни одна черта не ускользает от пытливого внимания ребенка...” И если мы сравним порядок жизни семьи Обломова и жизнь, описываемую Обломовым Штольцу, то получим две очень похожие картинки: Утро... Поцелуй жены. Чай, сливки, сухари, свежее масло... Прогулки с женой под синим-синим небом, по тенистым аллеям парка. Гости. Сытный обед. “В глазах собеседников увидишь симпатию, в шутке искренний, незлобный смех... Все по душе!” Вот идилИ в заключение мне хотелось бы сказать, что каждый из героев понимает любовь по-своему: для Обломова - это идиллия бесконечной нежности и спокойствия, для Ольги - долг, для Штольца - рациональное, логичное чувство, а для Агафьи Пшеницыной - возможность самоотдачи, жертвы ради любимого человека, и все они правы. Я же считаю, что в романе самой счастливой парой были Агафья и Илья Ильич Обломов, “обломовская утопия”.
И в заключение мне хотелось бы сказать, что каждый из героев понимает любовь по-своему: для Обломова - это идиллия бесконечной нежности и спокойствия, для Ольги - долг, для Штольца - рациональное, логичное чувство, а для Агафьи Пшеницыной - возможность самоотдачи, жертвы ради любимого человека, и все они правы. Я же считаю, что в романе самой счастливой парой были Агафья и Илья Ильич Обломов.
Сьогодні твори Енде перекладені більш ніж 40 мовами і вийшли загальним тиражем понад 20 мільйонів примірників. За мотивами «Нескінченної історії» зняті однойменні фільми. За мотивами казки «Чарівний напій» («Диявольсконгеніакогольний коктейль») знято анімаційний серіал «Вуншпунш» (2000). У числі творів Енді також кілька п'єс, романів і повістей. Однак найбільшим успіхом користувалися саме фентезійні та дитячі твори.німецький письменник, автор низки творів для дітей, з яких найбільш відомі романи «Нескінченна історія» та «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».
Объяснение:
Сюжет книжки відомий усім маленьким європейцям: одного дня поштова посилка з маленьким чорним хлопчиком-сиротою приземлилася на крихітному острові Недогадія. Мешканці острова (пані Штоцкер, машиніст Лукас, пан Неталан і король Альфонс За Чверть Дванадцятий) турботливо доглядали за немовлям, поки він не виріс. Тоді місця на острові для всіх стало замало. Король вирішив позбавитися паротяжихи Емми. Але друзі (Джим, Лукас і Емма) разом залишили крихітний острів, щоб знайти собі нову батьківщину, і поринули у світ пригод. Вони дісталися далекої азіатської країни, де їх зустріли прозорі дерева, смугасті гори, величезна дракониха.
Герої виявляють таємничі написи, потрапляють у фантастичну місцевість, застрягають перед входом у Пащу смерті, ремонтують маленький вулкан, спілкуються з драконихою. Наприкінці Джим не лише розгадує таємницю своєї появи в Недогадії, а й визволяє прекрасну принцесу Лі Ши. Для їхнього повернення на острів знаходиться казкове рішення.