В. Дрозд, Ю. Винничук, В. Чемерис. Контрольна тестова робота 8 клас
13.05.2020
1. Хто у творі «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» мав прізвисько Жучок?
А Федько Котигорошко; Б Петро Білий; В .Вітька Горобець; Г .Галька Козачок.
2. Хто вбив дракона у творі Ю. Винничука «Місце для дракона»?
А Князь. Б. пан Лаврін. В. джура Лавріна. Г.Пустельник;
3. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб
А знайти собі зятя. Б в битві з ним.
В настрахати ворогів. Г.залучити туристів.
4. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі
А квіточку. Б .сонечко В.бджілку Г метелика
5. Чого не робив Федько з повісті В. Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» для закоханого Вітьки?
А складав серенаду Б давав списувати домашні завдання
В написав вірша до газети Г добував гроші для кіно
6. Дракон із повісті-казки Ю. Винничука, який з’явився біля Люботина, не влаштовував князя, тому що був
А одноголовим і маленьким. Б надто страшним і сильним
В добрим, освіченим Г іншої віри
7. Учителем дракона Грицька із повісті-казки Ю. Винничука був
А сам князь Б пустельник В князівна Настасія Г.таємний радник князя Антось
8. Через дуель Вітьку з повісті В. Чемериса
А заарештували Б.вигнали зі школи В.покарали батьки Г.образила дівчина
9. Вітька з повісті В. Чемериса назвав Галю «зміюкою лукавою», бо вона
А розповіла усім дівчатам, що він у неї закохався.
Б за на побачення ще й Петра. В відверто посміялася з хлопця
Г підкупила його секунданта Федька халвою.
10. Маленький, товстий, флегматичний, смаглявий. Так описує В. Чемерис у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»
А Вітьку Б Левонтія В Федька Г Петра
Дайте відповіді на питання
11. Через що коні недолюблювали Шептала (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»)? ( 1 б)
12. Чому пан Лаврін не зміг убити дракона? (Ю. Винничук «Місце для дракона»). (0,5б)
13. Запишіть, які проблеми порушено у творі Ю. Винничука «Місце для дракона». (1,5б)
Проблеми людини в суспільстві, свободи й неволі, особистості й натовпу розглядаються у творі… (1 б)
14. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: (3 б)
А. «Доцільність самопожертві (за твором Ю. Винничука «Місце для дракона»).
Б. «Актуальність твору Ю. Винничука “Місце для дракона” для сьогодення».
В. Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням «Білий кінь Шептало»)?
Рассказ опубликован в 1911 году. В это время полеты на аэропланах были еще в диковинку. Автора о его полете (правда, в качестве пассажира) расспрашивали несколько сот человек.
Куприн поднимался в воздух на воздушном шаре. Когда в Одессе он увидел полеты на фанерном аэроплане «Фарман», то захотел испытать это острое ощущение.
Летчик Иван Заикин обещал писателю обязательно взять его с собой.
Несколько десятков тысяч человек смотрят, как Заикин кружит над летным полем, сначала один, а потом с молодым пассажиром.
— Дернул меня черт, — сокрушается рассказчик, — помахать летчику рукой.
— Полетим! — пригласил его летчик.
Куприн — человек довольно грузный. Ему пришлось в холодную ветреную погоду снять пальто и утеплиться газетами.
Самолет был открыт всем ветрам. Наружу торчали проволочки, деревяшки. Еле-еле умостился рассказчик на небольшом сиденье. От неудобства его ногу свело судорогой.
Пилот сидел чуть впереди на таком же неудобном «детском стульчике».
«Встречный поднимает нас, точно систему игрушечного змея. Мне кажется, что мы не двигаемся, а под нами бегут назад трибуны, каменные стены, зеленеющие поля, фабричные трубы...
Гляжу вниз — все кажется таким смешным и маленьким, точно в сказке. Страх уже
И тут пилот совершил поворот, ветер стал дуть уже сзади, сказался излишний вес пассажира. Рассказчик увидел, что самолет несет на еврейское кладбище, где собралось около трех тысяч человек наблюдателей.
Но летчик решил лучше пожертвовать самолетом.
«Он очень круто повернул налево... Затем я услышал только треск и увидел, как мой пилот упал на землю».
Первое, что спросил пилот, придя в сознание:
— Мотор цел?
Писатель утверждает, что падение произошло так быстро, что ни пилот, ни пассажир не успели испугаться.
«Сидя потом в буфете за чаем, Заикин плакал...» Владельцы «Фармана», миллионеры братья Пташниковы, заперли исковерканный аэроплан в ангаре и не позволяли «провинившемуся» пилоту даже взглянуть на свое детище.
Заикин вернулся к своему предыдущему занятию — он был профессиональным борцом, собиравшим широкую публику.
Иногда он пишет своему пассажиру «безграмотные, но необыкновенно нежные письма и подписывается: «Твой серенький Иван».
По-прежнему Заикин верен авиаспорту и надеется еще когда-нибудь подняться в небо на собственном воздушном аппарате.
«Что касается меня — я больше на аэроплане не полечу!» — так заканчивает отважный (в самом деле отважный!) Куприн свой рассказ.